Уповноважена у справах з прав Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко висловилася щодо захисту прав людини в Україні.

На початку свого виступу Маргарита Сокоренко зазначила, що у 1997 році Україна зобовʼязалась впроваджувати європейські стандарти з зв’язку з ратифікацією Верховною Радою України Європейської конвенції з прав людини.

Однією з таких прогалин у нашій системі правосуддя є проблема жорстокого поводження з боку правоохоронних органів.

За словами Уповноваженої у справах ЄСПЛ, нерідко наслідком недбалості стає винесення Європейським судом з прав людини (далі — ЄСПЛ) рішень проти України, що свідчить про неналежний стан розслідування катувань, яка є системною проблемою для української правоохоронної системи: «Нерідко до правоохоронних органів та судів повертаються справи, які закриваються або за строками давності, або за відсутністю складу злочину через формальне переписування результатів попередніх розслідувань».

З метою наближення до стандартів Європейського Союзу необхідно сприяти зменшенню навантаження на судову систему задля уникнення повторних розслідувань та перевірок, необхідно переглянути такі аспекти:

• сприйняття рішень ЄСПЛ — першочергову увагу має бути приділено усуненню недоліків розслідування;
• сприйняття правопорушень — слід визнати існування проблеми жорстокого поводження в Україні та сприяти запобіганню подібних злочинів у майбутньому;
• підходи до розслідування — при проведенні в пріоритеті мають бути оперативність та ретельність;
• реалізація механізму відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали від насильницьких злочинів;
• проведення превентивних заходів — регулярні навчання для представників правоохоронних органів та судів, інформування суспільства про засоби юридичного захисту від катувань, забезпечення нульової толерантності та замовчування випадків катувань, що передбачено Стратегією протидії катуванням у системі кримінальної юстиції.

У 2022 році в Україні відбулися суттєві зміни у сфері кримінального права та процесу щодо посилення відповідальності за катування у відповідності до положень Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Не менш важливим нововведенням стало виключення інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Щодо перегляду підходу до розслідування Уповноважена у справах ЄСПЛ зазначила наступне: «Якщо ми говоримо про закриття кримінального провадження —  у такому випадку органи прокуратури мають невідкладно перевірити таке рішення, та, в разі необґрунтованого ухвалення, воно підлягатиме скасуванню із зазначенням недоліків розслідування та чітких вказівок щодо їх усунення. При проведенні розслідування важливо не тільки враховувати висновки ЄСПЛ та усувати недоліки, а й посилювати співпрацю між всіма правоохоронними органами у відповідності до рекомендацій Ради Європи».

«Ми не єдина європейська держава, де існує проблема жорстокого поводження, і РЄ постійно наголошує, що найкраща превенція такого порушення — це підвищення обізнаності та культури органів кримінальної юстиції щодо нульової толерантності до жорстокого поводження», — підкреслила Маргарита Сокоренко.

За останні роки зміцнилася робота на інституційному рівні. Так, сьогодні в органах поліції впроваджується система «Custody Records», яка слугує механізмом забезпечення прав людини — прав затриманих осіб та поліцейських шляхом електронної фіксації інформації про всі дії щодо осіб, які перебувають під контролем поліції з моменту фактичного затримання. Протидія порушенням прав людини з боку правоохоронних органів — пріоритетний напрям роботи. Зараз, як ніколи, актуальна фраза, що якщо знаєш «заради чого», то можна витримати будь-яке «як»», — додала на завершення виступу Уповноважена у справах ЄСПЛ.

Співорганізаторами конференції виступили JustGroup, Офіс Ради Європи в Україні за підтримки Програми підтримки ОБСЄ для України, Програми розвитку ООН (ПРООН), Антикорупційної ініціативи ЄС.