admin
З 1 липня набирає чинності прийнятий ще у 2019 році ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” № 2617-VIII (далі – Закон).
Мова йде про введення в дію інституту кримінальних проступків, що суттєво змінює всю кримінально-процесуальну діяльність і до початку його роботи весь цей час готувались у правоохоронних органах, юстиції, суді.
Сам кримінальний проступок Закон визначає як передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3000 нмдг або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
При цьому, змінюється суть класификації кримінальних правопорушень за тяжкістю. Так, із КК України зникає поняття “злочину невеликої тяжкості”, “злочину середньої тяжкості”, натомість введено понятття нетяжкого (основне покарання — до 5 років позбавлення волі або штраф до 10 000 нмдг), тяжкого (основне покарання — до 10 років позбавлення волі або штраф до 25 000 нмдг), та особливо тяжкого злочину (основне покарання — понад 10 років позбавлення волі або штраф понад 25 000 нмдг).
Порядок, строки розслідування кримінальних проступків та їх судовий розгляд мають свої особливості.
Змінами у ст. 298 КПК України законодавець визначає, що досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 25.
При цьому, дізнавачем, згідно Закону, є “службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків”
Крім того, розширено перелік першочергових процесуальних дій, які має право проводити дізнавач для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до ЄРДР, а саме: відібрати пояснення; провести медичне освідування; отримати висновок спеціаліста і зняти показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; вилучити знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей, у виняткових випадках провести огляд місця події.
Також, суттєво звуженими порівняно зі злочинами є строки розслідування кримінальних проступків – з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене – протягом 72 годин, а у разі якщо підозрюваний не визнає вину або при необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім, – протягом 20 діб. Якщо підозрюваною особою заявлено клопотання про проведення експертизи то законодавець встановлює строк розслідування такого проступку – 1 місяць.
Закон зобов’язує прокурора не пізніше 3-х днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298–2 цього Кодексу, протягом 24-х годин: 1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження, а в разі затримання особи – негайно звільнити її; 2) повернути дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності; 4) у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.
Особливостями порядку судового розгляду проступків є строк призначення судового розгляду після отримання обвинувального акта – 5 днів, а уразі затримання особи – невідкладно.
Крім того, закон допускає розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку судом без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Із перелічених новел стає зрозумілим, що фактично мова йде про спрощений порядок розслідування і судового розгляду величезного пласту кримінальних правопорушень, які є нижчими за рівнем супільної небезпеки ніж злочини і складність розслідування яких менша. Відповідна “спрощена” процедура розслідування давно успішно застосувується в інших країнах світу і дозволила значно розвантажити правоохоронні та судові органи.
Інше питання – наскільки підготовлені наразі вітчизняні правоохоронці і суди до таких змін. А це стане зрозуміло за декілька місяців.
Коментарі
Loading…