admin
Місяць тому, а саме 9 червня, відбувся звітно-виборчий з’їзд адвокатів України, проте 40-тисячній адвокатській спільноті України й по сьогодні недоступні дані про прийняті ним рішення. І в даному випадку більшість адвокатів хвилює не лише легітимність цього вищого адвокатського зібрання та методи, які були застосовані організаторами з’їзду при вирішенні кадрових питань, а те, що на наступні 5 років адвокати залишилися не лише без стратегії розвитку професійної організації, а насамперед ситуація, коли діюче керівництво НААУ не встигає відслідковувати та прогнозувати питання, які безпосередньо зачіпають кожного члена асоціації.
Проілюструю це достатньо яскравим прикладом. Як зазначають ЗМІ, 9 червня з’їзд адвокатів 112 голосами прийняв нову редакцію Правил адвокатської етики (далі — Правила) — основу адвокатської професії. Анонсування НААУ розробки таких змін відбувалося протягом декількох місяців, проте сам проект став доступним пересічним адвокатам, а також делегатам і навіть членам РАУ, лише напередодні форуму, якщо точніше, то 7 червня. Таким чином, 40 тисяч адвокатів не змогли взяти участь ні в процесі їх обговорення, ні внести власні пропозиції до них. Сама ж якість тексту вказаних Правил викликала значну кількість зауважень безпосередньо на з’їзді, але, як зазначають делегати, почуті вони не були. Наприклад, не були почуті зауваження щодо надання адвокату права на розірвання договору з клієнтом без зазначення причин. Ця норма може негативно вплинути, насамперед, на впевненість клієнта в отриманні правничої ї допомоги та на процес судочинства в цілому, окрім того, вона не відповідає міжнародним стандартам професії.
Наразі оцінити слушність та підставність зауважень можливо буде лише після опублікування самого тексту Правил та стенограми з’їзду. Проте вже сьогодні зрозуміло, що задекларовані як осучаснені Правила адвокатської етики, на жаль, такими не стали.
Достатньо динамічні зміни в українському законодавстві вимагали від розробників певних прогнозів щодо питань, які у найближчому майбутньому виникнуть в адвокатів у зв’язку зі здійсненням професійної діяльності. Так, уже на дату опублікування проекту Правил адвокатської етики, їх розробникам було відомо про нові редакції процесуальних кодексів, які розглядаються Верховною Радою України, та ті надзвичайно непрості положення, що містяться в даному законопроекті щодо санкцій стосовно сторін і представників із питань зловживання процесуальними правами. Слід зазначити, що така регламентація є звичайною практикою в європейських країнах, проте кожна тамтешня адвокатська асоціація приймає певний власний етичний «запобіжник» для оцінки підставності застосування санкцій у цій частині щодо дій адвоката. Розробники нової редакції Правил цю загрозу просто проігнорували, а зміна основного принципу — домінантності інтересів клієнта на принцип пріорітетності, суміщення його з принципом законності, при тому, що нові процесуальні кодекси зробимо крок вперед, визнавши основоположним у правовій системі принцип верховенства права, дають достатні підстави вважати, що зміст нових Правил не встигає за віяннями часу й робить адвоката більш залежним від дисциплінарних органів адвокатури, які не завжди є достатньо неупередженими.
Але, якщо в цьому випадку розробники Правил адвокатської етики ще можуть виправдатися тим, що норма про зловживання правом є проектною, то не зовсім зрозуміло, чому п’ятий рік професійна організація не може визначитися з питанням співвідношення професійної діяльності адвоката та його обов’язками як суб’єкта фінансового моніторингу. Наразі вказане питання надзвичайно актуальне. Адже врегулювання в новій редакції Правил алгоритму дій адвоката при виконанні обов’язків суб’єкта фінансового моніторингу вирішило б значну кількість проблем щодо взаємовідносин адвокатів та деяких клієнтів, предмет діяльності яких може бути розцінений як сумнівний у контексті фінансового контролю, отже, і прийнятий адвокатом гонорар із такого джерела може викликати сумнів. Перші дзвіночки — порушені за такими фактами перевірки — вже є.
Також виникають питання й щодо стандартів дій адвокатів на стадії виконавчого провадження, особливо в контексті введення інституту приватних виконавців. Крім того, НААУ, як розробник, мала б спрогнозувати етичні стандарти для адвокатів, які планують у межах діючого чи майбутнього профільного закону здійснювати додаткову діяльність як ескроу-агента, або управителя активами клієнта. Повинні бути визначені й спеціальні медіаційні стандарти, скеровані саме для адвокатів, достатньо скорельовані з Правилами адвокатської етики. Якщо такі питання виявилися складними для розробників, то в цьому разі можна було звернутися до досвіду європейських колег, наприклад, адвокатів Франції, які достатньо давно напрацювали такі норми й мають їх у власному арсеналі.
Проте, оскільки такі норми з’їзду не пропонувалися, а, отже, не були прийняті та не можуть бути доповнені/виправлені в інший спосіб, чекаємо нового з’їзду, то чекаємо більшої відкритості від керівництва НААУ при розробці та обговоренні актуальних для адвокатів питань, адже Правила адвокатської діяльності — це не лише дисциплінарний кодекс кожного адвоката, але й гарантія, захист власної незалежності в професійній діяльності. Й саме це є головним завданням Національної асоціації адвокатів України як самоврядної професійної організації у відповідності до положень профільного закону — діючого і майбутнього.
Інна Рафальська, голова Ради адвокатів міста Києва
Джерело: ЮВУ
Коментарі
Loading…