Новий Голова ВС має стати кризовим менеджером судової гілки влади.

Новий Голова ВС має стати кризовим менеджером судової гілки влади.

Першого грудня у Верховному суді відбудеться зміна керівництва. Посаду Голови Верховного Суду займе Всеволод Князєв, професійний суддя, який до цього виконував обов’язки секретаря Пленуму Верховного Суду. А завершить свою каденцію перша жінка–Голова Верховного Суду Валентина Данішевська.

Гадаю, варто вказати, що за кандидатуру Князєва на виборах голови суду проголосували 98 суддів зі 169 присутніх на Пленумі Верховного Суду. Нового очільника найвищої судової установи обрано на чотири роки.  Відомо, що він є коректною й освіченою людиною, вихідцем з одеської правничої школи. Під час складання присяги в якості члена Вищої ради правосуддя вже як голова Верховного Суду Всеволод Князев запевнив, що докладе всіх зусиль, щоб виправдати сподівання суддівського корпусу. «Я поговорю з кожним суддею, з’ясую наші проблеми, і всі разом ми рухатимемося вперед. Ми побудуємо сильну судову владу», – сказав він. Хоча, зосередвши всю увагу на справах виключно у Верховному Суді, новий очільник ВС навряд чи зможе зрушити цю гору проблем з місця. Адже Верховний Суд у судовій гілкці влади – це лише окремий, хоча й надважливий інститут.

Як пригадую, кожен новий керівник, який очолював Верховний Суд (хоча й дещо з іншою назвою) уособлював цілу історичну епоху. Згадується, як свого часу вища судова інституція перебралася до Кловського палацу, що є заслугою трьох голів Верховного Суду України – Віталія Бойка, Василя Маляренка та Василя Онопенка. Моє особисте спілкування з ними, іншими авторитетами суддівського корпусу переконували в необхідності змін у судовій системі. Всі вони були за справжню, але не за бутафорську, реформу судочинства. Валентина Данішевська була образом цієї реформи. Про те, хто був її батьками і координаторами більшість українців уже, мабуть, забула.  А працювали вони в той час на Банковій — в адміністрації Президента П. Порошенка. Тоді керівництвом судової гілки влади було обрано своєрідну практику комунікування з професійними ЗМІ та з юридичною громадою, а якщо простіше, то жодної комунікації. В життя суддівської спільноти було запроваджено виключно корпоративне спілкування, і жодного спілкування навіть із політичним керівництвом держави. Феноменальне явище! Свого часу редакція ЮВУ навіть провела опитування серед суддів для з’ясування цього феномену. Відповіді були дуже простими – треба бути професійним суддею. А на всі наші закиди, на кшталт, невже вони зараз не є професійними суддями, ми відповіді тоді не почули.

Наведу протилежний приклад. Нинішній Генпрокурор Ірина Венедіктова не професійний прокурор, але її відкритість та бажання комунікувати з людьми, щирість у вирішенні проблемних питань не лишають сумніву в бажанні робити свою справу фахово. Це перше, що, мабуть, потрібно зробити новому Голові Верховного Суду – змінити практику комунікування із суспільством, в першу чергу з юридичною громадою. Бажання вирішувати свої корпоративні питання, особливо це стосується розміру та системності виплати заробітної плати, в складний період також, певно, треба відкласти на трохи пізніше. А ще Верховний Суд має повернути своє справжнє ім’я і стати Верховним Судом України.

Потенційно в найвищому українському суді зосереджено юристів найвищої кваліфікації, інтелектуальну частину юридичного співтовариства, що й зрозуміло. І нинішній його склад – не виняток. Одна лише інформаційна база даних правових позицій Верховного Суду чого варта, як і нова судова практика. Безумовно слід повернути й авторитет Пленуму Верховного Суду, а не ховатися за діяльністю палат та проведенням конференцій. Ще – відродити випуск «Вісника Верховного Суду» (хоча б в електронному форматі). Одного лише сайту ВС для інформування громадськості замало. Втім уже по перших кроках нового Голови Верховного Суду Всеволода Князева побачимо, наскільки він справді стане кризовим менеджером судової гілки влади. Побажаємо йому на цьому шляху успіхів та ефективного руху у вірному напрямі правосудної діяльності.

Віктор Ковальський