Опубліковано Закон України від 17 листопада 2021 року № 1888-IX щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки.

Учора, 24 листопада 2021 року, в газеті «Голос України» опубліковано Закон України від 17 листопада 2021 року № 1888-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов’язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів» (Закон).

Цей Закон згідно з його п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» набуває чинності «з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня оголошення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України». При цьому зазначимо, що, як випливає зі змісту пунктів 1 і 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України», крайнім терміном початку діяльності Бюро економічної безпеки України (БЕБ) є 25 листопада 2021 року. І от учора ввечері Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 1493-р «Про початок діяльності Бюро економічної безпеки», яким оголосив про початок діяльності БЕБ та можливість виконання цим Бюро функцій та завдань щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Отже, від сьогодні — 25 листопада 2021 року набувають чинності зміни, передбачені Законом.

Аби дізнатися, що саме зазнало змін, пропонуємо ознайомитися з порівняльною таблицею, що побудована за принципом «було — стало», та коротким оглядом цього документа.

Так Законом, серед іншого:

значно посилено кримінальну відповідальність у частині збільшення розміру штрафу за вчинення злочину, передбаченого ст. 212 КК. Крім того, в санкції ч. 1 ст. 212 КК (у редакції Закону) штраф передбачено як безальтернативне основне покарання, а позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю — як факультативне додаткове покарання. Зауважу, що в попередній редакції норми ч. 1 ст. 212 КК згадані види покарань були передбачені як альтернативні основні покарання;

змінено підхід до звільнення від кримінальної відповідальності (ч. 4 ст. 212 та ч. 4 ст. 212-1 КК) осіб, які вчинили діяння, передбачені частинами 1, 2 і 3 (за певної умови) ст. 212 КК та частинами 1, 2 і 3 ст. 212-1 КК. Зокрема, вжите в зазначених нормах (у редакції Закону) формулювання «особа, яка вчинила діяння … звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності СПЛАЧЕНО… а також ВІДШКОДОВАНО шкоду…» (попередня редакція ч. 4 ст. 212 та ч. 4 ст. 212-1 КК містила формулювання «особа … звільняється, якщо ВОНА до притягнення до кримінальної відповідальності СПЛАТИЛА… а також ВІДШКОДУВАЛА шкоду…», тобто особа мала особисто сплатити [наприклад, податки, збори (обов’язкові платежі)] та відшкодувати завдану шкоду [наприклад, фінансові санкції, пеня]) свідчить, що відповідна сплата та відшкодування може бути здійснено будь-ким, а не винятково особою, яка вчинила означені суспільно небезпечні діяння, особисто. Також слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 212-1 КК (у редакції Закону) звільненню від кримінальної відповідальності підлягатимуть особи, які вчинили діяння, передбачені не тільки ч. 1 або ч. 2 ст. 212-1 КК, а й ч. 3 ст. 212-1 КК. Крім того, така обов’язкова умова, як вчинення означених діянь «вперше», в новій редакції ч. 4 ст. 212-1 КК відсутня.

У контексті викладеного варто нагадати, що під час правозастосування згаданих норм потрібно враховувати положення ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК щодо зворотної дії закону у часі;

замінено термінологію, а саме формулювання «орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства» у всіх його відмінках замінено на «орган Бюро економічної безпеки України»;

збільшено час для вирішення питання щодо підслідності кримінальних проваджень (ч. 7 ст. 214 КПК). Так, відповідно до ч. 7 ст. 214 КПК (у редакції Закону) прокурор, якщо він уніс до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, «зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня внесення таких відомостей» (попередньо передбачалося — «невідкладно, але не пізніше наступного дня») з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування;

деталізовано порядок визначення підслідності (ст. 218 КПК). Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК (у редакції Закону) віднині, якщо слідчому стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесено до його компетенції, він «зобов’язаний протягом п’яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора», здійснюючи й далі розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. У свою чергу прокурор має розглянути таке письмове повідомлення слідчого «протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов’язаний прийняти постанову про визначення підслідності». Крім того, передбачено, що у випадку встановлення прокурором самостійно обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, він зобов’язаний прийняти постанову про визначення підслідності протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин. При цьому слід звернути увагу на відсутність у ч. 2 ст. 218 КПК вказівки на «робочі дні», яка наявна в ч. 7 ст. 214 КПК. З огляду на це строки, визначені у ч. 2 ст. 218 КПК, мають вираховуватися у календарних днях;

визначено підслідність БЕБ (ч. 3 ст. 216 КПК). Варто зауважити, що перелік кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких, у разі їх вчинення, здійснює БЕБ, порівняно з підслідністю слідчих органів, що здійснювали контроль за додержанням податкового законодавства, є значно розширеним. У цьому контексті слід пам’ятати, що норми процесуального закону не мають зворотної дії в часі, та, разом із тим, зважати на ч. 1 ст. 5 КПК, відповідно до якої «процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення», а також на положення () п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та () п. 2 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України».