Реформування БЕБ… аналізуємо законопроект

БЕБ запрацював в 2021 році і отримав негативну репутацію у суспільстві. Постала потреба реформування БЕБ. 

29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт для удосконалення роботи Бюро. Центр політико-правових реформ проаналізував, чи сприятиме цей проєкт Закону реформі БЕБ.

Законопроєкт стосується вдосконалення механізму виконання ухвал слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів та про обшук іншого володіння, а також підслідності окремих кримінальних правопорушень, забезпечення прозорості та чіткості конкурсних процедур обрання директора БЕБ, а також Комісії з проведення оцінки (аудиту) ефективності діяльності БЕБ.

Проєкт Закону розроблено в межах реалізації фіскальних структурних реформ, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику від 24 березня 2023 року та від 19 червня 2023 року, з метою удосконалення правових засад діяльності БЕБ. Згідно з оновленою програмою розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF), обсягом $17,5 млрд, відповідна законодавча ініціатива про «перезавантаження БЕБ» має бути ухвалена до кінця червня 2024 року.

У 2022 році була утворена Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів. Звіт ТСК містить критичні зауваження щодо роботи цього органу підкреслює необхідність його реформування.

У лютому 2023 року Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу керівництва Бюро економічної безпеки незадовільною та рекомендував Уряду «перезавантажити» керівництво Бюро, уточнити порядок проведення конкурсів на посади в ньому та атестувати працівників цього органу.

Врешті 13 жовтня 2023 року профільний Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт №10088 «Про першочергові заходи щодо реформування БЕБ» й альтернативний йому №10088-1. Цими законопроєктами передбачається:

• оголошення Кабінетом Міністрів нового конкурсу на посаду Директора БЕБ;
• проведення нового прозорого конкурсу на зайняття посади керівника Бюро економічної безпеки (за переважної участі в конкурсній комісії міжнародних експертів за прикладом практик Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з питань запобігання корупції);
• проходження атестації діючими співробітниками Бюро. Цю атестацію пропонується провести впродовж року згідно з Порядком, який затверджується Директором БЕБ та проводиться кадровою комісією в центральному апараті. Її метою є оцінка професійної компетентності, рівня знань та умінь, професійної етики, доброчесності та наявності конфлікту інтересів.

Врешті, 8 листопада 2023 року Єврокомісія надала Звіт щодо набуття Україною статусу члена Європейського Союзу, а саме оцінку реформування правової системи України та наближення її до вимог aquis EU. Серед іншого у документі 7 разів згадується необхідність якісної реформи БЕБ, а також констатується, що запуск цього органу не досягнув тієї мети, яка перед ним ставилась. Відтак, реформування БЕБ є не лише частиною національної політики, а й однією з вимог на шляху до євроінтеграції.

Отже, попри пророблену роботу з напрацювання кроків до реформування БЕБ та відповідне їх схвалення з боку профільного Комітету Верховної Ради, Уряд певним чином розпочав процес виконання рекомендації ЄС з початку. 29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів схвалив проєкт закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України», який невдовзі буде внесено на розгляд Верховної Ради. Його було піддано критиці з боку парламентарів та громадськості, оскільки він не досягає мети системного реформування цього органу досудового розслідування та відкладає його до моменту завершення/скасування воєнного стану, створює передумови для маніпуляцій з категоріями посад, які підлягають атестуванню тощо.

У січні 2024 року Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у відповідь на критику зауважив, що законопроєкт про реформування БЕБ України «має бути розроблено з дотриманням стандартів НАТО та Євросоюзу, інакше можна втратити довіру партнерів» .

Сьогодні реформування Бюро економічної безпеки перебуває під питанням, адже відсутня як державна політика з цього питання, так і єдине бачення у тих, хто опікується цим процесом. З одного боку є парламентські ініціативи та попередньо пророблена робота з боку ТСК, яка дозволяє обґрунтовано стверджувати необхідність реформування цього органу, з іншого боку – Уряд має власне бачення, яке можна назвати конкуруючим, адже воно має помірний характер. При цьому як ЄС, так і інші міжнародні партнери України очікують від України системних кроків до вдосконалення боротьби з фінансовими та економічними кримінальними правопорушеннями, зменшенням тиску на бізнес, зокрема шляхом підвищення ефективності роботи профільного органу досудового розслідування.

Реформування БЕБ є одним з пріоритетів у сфері реформи органів правопорядку у 2024 році, тому вкрай необхідно якнайшвидше досягнути консолідованого бачення Уряду, Парламенту, фахового середовища для якісного та системного реформування цього органу правопорядку.

Джерело: https://rpr.org.ua/news/biuro-ekonomichnoi-bezpeky-chy-chekaty-na-reformu/