Ощадбанк і агрохолдинг «Креатив»: розкрадання державних грошей за згодою сторін

Десятого липня Вищий антикорупційний суд затвердив своїм вироком угоду про визнання винуватості між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури й колишнім головою правління приватного акціонерного товариства «Креатив Груп» Юрієм Давидовим, якого обвинувачували в заволодінні коштами державному Ощадбанку в сумі 20 мільйонів доларів США. За згодою сторін злочинцеві призначено покарання у вигляді п’яти років умовного позбавлення волі з випробувальним строком 3 роки, крім того, засуджений зобов’язався добровільно відшкодувати зазначеній фінансовій установі частину заподіяного збитку в сумі 150 тисяч гривень. В ході розгляду даної справи прокурор подав цивільний позов про стягнення шкоди в повному розмірі, але напередодні ухвалення обвинувального вироку відмовився від нього. Це вже друга спроба органів прокуратури домовитися з Давидовим – за умовами першої угоди, укладеної в лютому 2020 року, основним покаранням було не позбавлення волі, а штраф у сумі 850 тисяч гривень, але тоді Вищий антикорупційний суд визнав суворість призначеного покарання неспівмірною з тяжкістю вчиненого злочину й ухвалою від 2.04.2020 р. відмовив у її затвердженні.

Падіння гіганта

Очолюване Давидовим ПрАТ «Креатив Груп» входило до складу великого агрохолдингу «Креатив», який базувався на території Кіровоградської області й реальним власником якого був колишній, а нині вже покійний, народний депутат від Партії регіонів Станіслав Березкін. Колись це була одна з найбільших корпорацій агропромислової галузі України, що входила до першої трійки вітчизняних переробників соняшникового насіння й була другим у країні експортером соняшникового масла. Але такого успіху було досягнуто завдяки не господарсько-управлінським талантам власника, а його наближеності до влади: підприємства Березкіна щедро фінансували передвиборчі компанії Януковича та його партії, за що мали необмежений кредит з боку державних фінансових установ. Тож як тільки нова влада припинала фінансову підтримку агрохолдинга «Креатив», той упав під тяжкістю власної ваги.

За підсумками 2014 року загальний борг зазначеної корпорації перед держбанками, які вона вже не могла погасити живими грошима, становив 535 мільйонів доларів США, з них перед Ощадбанком – 315, Укрексімбанком – 125, Укргазбанком – 96. У принципі борги за кредитами – не така вже й дивина для підприємств, пов’язаних із сезонним характером виробництва: всі вони спочатку позичають кошти, потім повертають, а одразу ж після повернення знову беруть і потім знову повертають. Ось тільки Креативу після втечі з України Януковича ніхто давати грошей не захотів, і він на початку 2015 року опинився на межі банкрутства. Не будучи в змозі далі утримувати це господарство, акціонери агрохолдингу – Станіслав Березкін, його син Максим і вже згаданий Юрій Давидов – з великою знижкою продали свої акції маловідомій казахській компанії, за спиною якої фактично стояв інший, набагато успішніший, агрохолдинг України під назвою «Кернел». Покупець узяв на себе певну частину боргів придбаних підприємств, але решта їх залишилася висіти на трьох вищеназваних особах, які в багатьох кредитних договорах з банками виступали в ролі поручителів. Що стосується Давидова, то з постанови Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2022 р. у справі № 912/2087/21 можна дізнатися, що претензії до нього з боку Ощадбанку становлять 10 мільярдів гривень, з боку Укрексімбанку – 4 млрд грн.

Маніпуляції із заставою кредиту

Зрозуміло, що 315-мільонна заборгованість підприємств агрохолдингу «Креатив» перед Ощадбанком утворилася не одразу, а  внаслідок укладення в різний час десятків кредитних договорів, при чому в процесі укладання кожного з них були допущені ті чи інші порушення законодавства як з боку позичальника, так і з боку працівників банку. Національне антикорупційне бюро України вибрало для кримінального провадження лише один з цих договорів, який було укладено 14 січня 2014 року і за яким ПрАТ «Креатив груп» брало позику на суму 20 мільйонів доларів строком на 3 роки вартістю 11% річних. Ці гроші банку, звісно, так ніхто досі й не повернув, але детективи НАБУ побачили в цій історії ознаки того, що їх ніхто й не збирався повертати, тобто мали місце заздалегідь сплановані дії з метою заволодіння державними коштами.

Перше порушення, яке підтверджувало дану версію, полягало в нецільовому використанні кредиту: гроші бралися для поповнення обігових коштів з метою придбання соняшникового насіння, а витрачені були на придбання двох підприємств в Одеській області: заводу з виробництва залізобетонних виробів, який знаходився поблизу Іллічівського морського порту, й олійноекстракційного заводу. Другий, набагато більший, гріх стосувався суттєвого завищення вартості активів, що передавалися банку в заставу повернення кредиту. Кредит у 20 млн доларів на момент видачі дорівнював 160 мільйонам гривень, і в забезпечення його повернення позичальник передавав у заставу майно та майнові права, вартість яких на папері становила 270 млн грн, однак реально за них можна було виручити лише не більше 125 мільйонів.

Кримінальне провадження з цього приводу було відкрите 16 травня 2016 року й більше року відтоді його матеріали мертвим грузом лежали в сейфах детективів НАБУ, подібно сотням інших аналогічних справ. Розслідування активізувалося з політичних причин. Тут необхідно зазначити, що після перемоги Революції Гідності в ході розподілу портфелів Ощадбанк потрапив до сфери впливу Народного фронту, а керувати ним був призначений Андрій Пишний – соратник по партії та університетський товариш Арсенія Яценюка. Цей новий керівник не дуже наполягав на вчасному поверненні коштів недисциплінованим позичальником, чим і вирішили скористатися політичні конкуренти – очевидно, для того, щоб мати зайвий «гачок». Так, у серпні 2017 року очолюваний соратницею тодішнього глави держави Валерією Гонтаревою Національний банк України призначив камеральну перевірку Ощадбанку, матеріали якої й лягли в основу кримінального обвинувачення.

Ревізори встановили, що заяву позичальника – ПрАТ «Креатив груп» розглядали п’ять департаментів установи: корпоративного бізнесу, проблемних активів, ризиків, правового забезпечення і банківської безпеки. Ретельно розбираючи якість запропонованих у заставу активів, їх фахівці оцінили вартість нерухомого майна запропонованого в заставу одного з олійних заводів агрохолдингу в 35 мільйонів гривень, а вартість його обладнання в 90 млн. Третім переданим у заставу активом були майнові права вимоги за контрактом на суму 100 млн грн. Для того, щоб ці права взагалі виникли, ПрАТ «Креатив груп» уклав з одним із підприємств корпорації –  ТОВ «Креатив постач» – договір купівлі-продажу партії олії вартістю 100 млн грн, з доволі суттєвим терміном відстрочки оплати. Відповідно до запропонованої застави, в разі неповерненням позичальником кредиту, банк отримував право стягнути з покупця ось ці самі сто мільйонів. Зазначений договір, судячи з усього, мав усі ознаки фіктивного, але на підтвердження його реальності банку було надано акти приймання-передачі, видаткові, транспортні накладні та інші підроблені документи.

Треба визнати, що в процесі прийняття рішення щодо видачі кредиту всередині банку виникла неабияка дискусія. Так, департамент ризиків заперечував, оскільки загальний коефіцієнт покриття забезпеченням тіла кредиту становив 1,4, в тому числі нерухомістю – 0,2, що не відповідало вимогам внутрішнього нормативного акту установи під назвою Кредитна політика АТ «Ощадбанк», яким передбачені коефіцієнти 1,5 і 1,2 відповідно. В цій ситуації позичальника виручила начальниця департаменту корпоративного бізнесу Ірина Земцова, яка з двома своїми підлеглими штучно накрутила вартість застави з 225 до 270 млн грн, а також приховала від членів кредитного комітету і правління деякі не дуже приємні для Креативу обставини, що й мало наслідком ухваленням ними рішенні про видачу кредиту.

Друга спроба САП виявилася вдалою

Кульмінацією розслідування стало затримання в один день – 23 жовтня 2018 року – дванадцятьох підозрюваних – дев’ятьох працівників агрохолдингу «Креатив» і трьох співробітників Ощадбанку. Тринадцятим за ліком мав би бути Станіслав Березенко, але Верховна Рада не дала згоду на його арешт. Утім, усі затримані невдовзі звільнилися з в’язниці, сплативши визначені Солом’янським районним судом Києва застави. Цікавий момент, який надає цій історії водевільного характеру: в судове засідання, на якому обирали запобіжний захід Ірині Земцовій, прийшла народний депутат Тетяна Чорновіл, яка просила передати зловмисницю їй на поруки, проте суддя відмовив і вирішив застосувати арешт із можливістю вийти під заставу 7 мільйонів гривень. Журналісти, шукаючи зв’язок між цими двома жінками, розкопали, що один з помітних діячів «Народного фронту» Сергій Пашинський, будучи близьким соратником по партії Тетяни Чорновіл, одночасно підтримував хороші стосунки з Іриною Земцовою, з якою разом колись працював спочатку в банку «Україна», а потім і в Ощадбанку, де та вже при Андрії Пишному отримала підвищення з директора департаменту до заступника голови правління.

Попри таку велику кількість підозрюваних розслідування було завершене вже 13 грудня 2019 грудня і в це й же день в окреме провадження були виділені матеріали по одному з них, а саме по Юрію Давидову, який, згідно твердження Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому й дієво співробітничав зі слідством, даючи викривальні покази на інших співучасників злочину. Напевне тому вже 10 лютого 2020 року між ним і прокурором було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої Давидову за співучасть у заволодінні чужим майном (частина 5 статті 27 і частина 5 статті 191 Кримінального кодексу України), а також відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ) призначалося узгоджене покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 тисяч гривень. Крім того, він зобов’язувався добровільно відшкодувати частину завданої Ощадбанку шкоди в сумі 150 тисяч гривень.

Тут необхідно зазначити, що санкція першої з названих вище статей передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, другої – від 8 до 12. Вибір такого м’якого покарання САП, зокрема, пояснювала тим, що Ощадбанк, проводячи роботу зі стягнення, в тому числі й із Давидова, неповернених йому кредитних коштів у порядку цивільного та господарського судочинства, категорично відмовився визнавати себе потерпілим у даному кримінальному провадженні. Попри ці доводи, тоді, в 2020 році, Вищий антикорупційний суд відмовив у затвердженні такої угоди, через, як уже було зазначено, неспівмірність тяжкості вчиненого злочину із суворістю призначеного покарання. Та коли через три роки в цій конструкції 850 тисяч гривень штрафу були замінені на 5 років умовного позбавлення волі, колегія суддів ВАКС повністю з цим погодилася. По решті обвинувачених триває судове слідство.