Пішки 250 км з Вінниці до Кам’янця-Подільського. Це не жарт.

Розповідаємо про маршрут пішки з Вінниці до Кам’янця-Подільського і його особливості.
25 липня – День святого Якова, до мощів якого в Іспанії прокладені десятки європейських пішохідних маршрутів – Каміно, за якими щорічно проходять тисячі пілігримів і туристів. Цього літа шматочок Каміно з’явився в Україні, назвали його Camino Podolico. Журналіст “Вістей” пройшла цей маршрут пішки з Вінниці до Кам’янця-Подільського і розповіла про його особливості, що цікавого можна побачити на шляху, де можна зупинитися на нічліг, як підготуватися і що взяти з собою.

Шлях святого Якова: куди йдуть пілігрими
В Іспанії знаходиться третя після Єрусалима і Риму католицька святиня – місто Сантьяго-де-Компостела, в центрі якого собор Святого Якова. У ньому зберігаються мощі Якова, сина Якова, одного з дванадцяти апостолів Ісуса. Після воскресіння Сина Господнього встав Яків нести слово Боже на Піренейський півострів, в Іспанію. Через кілька років проповідування Яків повернувся на землі Іудеї, де був обезголовлений за наказом царя Агріппи I. Учні Якова поклали тіло в човен, яку через деякий час прибило до берегів Галісії – північно-західній частині Іспанії. Довгий час мощі святого були в забутті, поки в IX столітті їх не знайшов чернець-відлюдник. Їх перенесли в невелике містечко Сантьяго-де-Компостела, названий на його честь, де їм поклоняються і понині.

А що, святий Яків ходив по Україні? Таке питання задавали багато, дивуючись появі першого шматочка шляху на просторах нашої країни. На насправді не Яків ходив, а до його мощам йшли і йдуть паломники – пілігрими. Причому пілігрим міг почати своє Каміно абсолютно з будь-якої точки, хоч з порога власного будинку. Тому мережа маршрутів розрослася по всій Європі, і пролягають вони від однієї католицької святині, костелу або монастиря до іншого, поступово наближаючись до Сантьяго-де-Компостела. В останні роки шляху Каміно де Сантьяго стали не тільки паломническими, а й культурно-туристичними, по ним йдуть не тільки з релігійних мотивів, а й прості туристи, які хочуть більш предметно побачити країну.

Українці теж полюбили такий спосіб подорожей. Щороку по шляху святого Якова ходять вже не сотні, а тисячі пілігримів – в 2019 році в собор прийшли 1052 українця. Найближчі до України маршрути Каміно є в Польщі та Словаччини. Значить і з України можна прокласти подібні шляху. Особливо логічно це зробити на територіях, де раніше була Річ Посполита – тут розташовано багато католицьких костелів і монастирів, через які можна прокласти маршрут.

Camino Podolico: новий шлях святого Якова
Раз є ідея, її можна реалізувати. І 15 липня 2021 року у Вінниці презентували проект Camino Podolico – Подільський шлях святого Якова, який проклали з Вінниці до Кам’янця-Подільського.

Проект реалізують міська рада міст Вінниця та Бар, територіальні громади Вінницької та Хмельницької областей в рамках партнерської програми “Культура. Туризм. Регіони”. Цей проект поклав початок першому повноцінному українському пішохідному маршруту, створеному за моделлю шляху святого Якова (Camino de Santiago).

Маршрут тільки запускається, ще немає розмітки – її планують закінчити до осені. Ще узгоджуються основна і альтернативні частини маршруту. Перші туристи, які проходять його, дають зворотний зв’язок, щоб вийшов оптимальний, зручно прохідний варіант маршруту.

Camino Podolico починається в Вінниці в костьолі Святої Діви Марії, далі шлях веде через Гнівань, Браїлів, Жмеринку і Бар до Кам’янця-Подільського. Протяжність Camino Podolico – близько 250 км, маршрут прокладений по другорядних дорогах і стежках, повз костелів і старовинних польських садиб, через ландшафтні парки, поля і ліси.

Подільський шлях святого Якова: як пройти 250 км пішки по Україні.
На шляху Camino Podolico можна побувати в станини містах

Проходячи пішки по мальовничих місцях українського Поділля, можна по-справжньому побачити красу своєї країни, познайомитися з різними традиціями, поспілкуватися з людьми. Це не стільки релігійний маршрут, скільки культурно-етнографічний – для пілігримів і звичайних туристів, які хочуть випробувати свої сили, дізнатися і побачити щось нове у власній країні.

Всі бажаючі пройти маршрут можуть отримати паспорт пілігрима в Вінниці (в костьолі Святої Діви Марії Ангельської) або в Барі (в Барської публічній бібліотеці і костелі Святої Анни). Мандрівникам, які будуть йти, по шляху в певних місцях будуть ставити печатки в паспорт. Це можна зробити в храмах, культурних установах і місцях ночівлі – готелях і монастирях. У містах Бар і Кам’янець-Подільський пілігримам, які пройдуть маршрут пішки і зберуть в свій паспорт відповідну кількість печаток, видаватимуть сертифікат про проходження маршруту. Також є домовленість з декількома музеями Кам’янця-Подільського про те, що пілігрим, який пред’явив сертифікат про проходження Camino Podolico, зможе безкоштовно відвідати екскурсії і експозиції.

Маршрут Camino Podolico простягнувся на 250 км і розрахований на 10-12 днів шляху. В середньому доведеться проходити 20-25 км в день, що не дуже складно, з огляду на не надто крутий рельєф. Тільки в Хмельницькій області починаються невеликі пагорби, які за фактом досить пологі і їх неважко долати. А у Вінницькій області найчастіше доводиться йти по рівнинах уздовж річок і полів.

Для такої подорожі найкраще вибирати нежарке і суху пору року. Але з цим ніколи не вгадаєш – влітку стоїть спека до 40 градусів, в той же час може прилетіти циклон зі зливами та грозами. У червні часто йдуть дощі, в липні-серпні встигають ягоди і фрукти, але досить жарко. Вересень, мабуть, найкращий час для пішохідного походу – ще не холодно, але не так мокро, як в наступні місяці.

Що взяти з собою в Camino Podolico
Так в літку не знадобиться  багато речей. З собою можна взяти три футболки, кілька пар білизни і шкарпеток, аптечку з урахуванням особливостей свого здоров’я і побільше пластирів – вони стануть в нагоді, мозолі все-таки були. Обов’язково потрібно взяти панаму і сонцезахисні окуляри – влітку без цього нікуди. На шляху була різна погода: від 35 градусів спеки до злив, які не припинялися дві доби. Обов’язково взяти з собою дощовик – він хоч і не повністю рятує від дощу, але якась частина тіла залишиться сухою.

Що можна побачити на маршруті Camino Podolico
Цей маршрут проходить через такі міста і села: Вінниця – Гнівань – Браїлів – Жмеринка – Северинівка – Чернятин – Бар – Ялтушків – Вінниківці – Зіньків – Маліївці – Дунаївці – Маков – Кам’янець-Подільський. І скрізь є що подивитися, проходячи через містечко або прийшовши ввечері до місця ночівлі.

В точку старту Camino Podolico – місто Вінниця – бажано приїхати напередодні ввечері, щоб потрапити на вечірнє шоу фонтанів. Кожен день проходять денні шоу під музичний супровід. А ввечері до водної феєрії додаються підсвічування і лазери, за допомогою яких показують музичне шоу за мотивами казки “Маленький принц”. Шоу безкоштовне, проходить навпроти набережної Рошен, на якій є кам’яні лави для глядачів.

Початок маршруту в вінницькому костелі Святої Діви Марії – тут видадуть паспорт пілігрима і можна вирушати в дорогу. Маршрут починається саме тут і поступово веде з міста, по старому мосту, уздовж мальовничих берегів Південного Бугу. Весь день від Вінниці до Гнівані стежка веде по лісах і луках, розташованим вздовж річки, – влітку в спеку можна скупатися, а потім знову продовжувати свій шлях.

Пройшовши 21 км, пілігрими потрапляють в містечко Гнівань – тут розташований красивий санктуарій (костел) Святого Йосипа, відреставрований кілька років тому. За радянських часів тут розміщувався підшипниковий завод і костел був в жахливому стані. Тепер в ньому проводять служби і можна просто зайти подивитися, як тут тепер красиво. Ми поставили другу печатку в костелі і пішли далі – у цей день планували заночувати в Браїлові.

Подільський шлях святого Якова: як пройти 250 км пішки по Україні.

Тут на березі річки Рів розташований Троїцький жіночий монастир, при якому є готель для паломників. У ньому також можуть переночувати пілігрими (чотиримісний номер коштує 180 грн). А ще в монастирі безкоштовно годують, хоча в сусідній харчевні теж недорого – комплексний обід коштує 55 грн з людини. У Браїлові можна заглянути в католицький костел (тут же поставити печатку), прогулятися по річці до кам’яних порогів, викупатися в жарку погоду, що ми і зробили. Тут же знаходиться садиба фон Мекка, в якій якийсь час жив Петро Ілліч Чайковський.

Подільський шлях святого Якова: як пройти 250 км пішки по Україні.

Вранці другого дня ми вирушили в Жмеринку. Її центральна пам’ятка – абсолютно фантастичний за красою вокзал. Сотні разів я проїжджала транзитом на поїзді через це місто і не звертала уваги на цю будівлю. А воно прекрасно. Якщо буде у вас хоча б півгодинна зупинка в Жмеринці, встигнете подивитися будівлю вокзалу і пам’ятник Остапу Бендеру у його входу, посидіти на одному з гамбсівський стільців.

Далі маршрут лежить в красиве село – Северинівка, яке розкинулося по високих берегах річки Рів. Северинівці дісталося кілька пам’яток: старий млин, ландшафтний парк і колишня садиба Северина Орловського, польського вельможі, який жив тут в XVIII столітті. Тепер в ній знаходиться санаторій, в якому лікують суглоби блакитний брудом. Навколо садиби розкинувся ландшафтний парк, з якого відкривається приголомшливий вид на річку, зарослу лататтям. Цікаво, що в селі все вирощують малину. Тут щорічно в липні проводять “Малина Фест” – на пологому березі річки влаштовують конкурси, фотозоні, ігри та розваги для дітей і дорослих. Ми на фестиваль запізнилися буквально на пару днів. Але малини по шляху наїлися досхочу – вона тут зростає не тільки в городах, а й просто по шляху в лісі.

Подільський шлях святого Якова: як пройти 250 км пішки по Україні.

До Северинівці примикає містечко Чернятин – в ньому стоїть оглянути палац Вітославських-Львових, в якому зараз розташований коледж. Будь-який бажаючий може зайти всередину і подивитися оздоблення палацу, яке відмінно збереглося: від барельєфів на стінах і стелях, парадних сходів до кахельних печей і камінів.

Бар – старовинне місто, побудований в XVI столітті польською королевою Бона, яка походила з італійського роду Сфорца. Місто і фортеця в ньому були названі в честь італійського Барі. Тут можна побувати в костелі Святої Анни, а заночувати в монастирі бенедиктинок або в одному з міських готелів. Бар розташований на великому розливі річки Рів, влітку по воді пливуть латаття і в гарну погоду з протилежного високого берега річки відкривається гарний вид на куполи і дзвіниці Бара.

Подільський шлях святого Якова: як пройти 250 км пішки по Україні.

Наступне цікаве місце – невелике містечко Зіньків, в якому роблять знамениту чорну ковбасу (в будь-якому магазині вам влаштують її дегустацію). У Зінькові збереглися стіни старого замку, розташованого на високому пагорбі. З нього відкривається гарний вид на костел і сусідні подільські пагорби. На виході із Зінькова – дерев’яна церква, дуже красива навколо територія і сама церква, схожа на козацькі дерев’яні церкви. Зіньків маленький, але приголомшливо симпатичний – не пропустіть його, тут потрібно обов’язково побувати.

Далі на шляху лежить село Маліївці – маленький діамант Поділля. Тут знаходиться садиба Орловських, побудована в 1788 році польським генералом. За основу будівництва було взято проекти резиденцій часів французького короля Людовика XVI. Навколо палацу був закладений великий ландшафтний парк, на його території до сих пір збереглися палацовий ансамбль і водонапірна вежа. На жаль, більшість паркових прикрас не дожили до наших днів, але збереглися місток і два ставки, а також джерело питної води з барельєфом лева та невеликим басейном, причому фонтан в басейні працює до цих пір.

Найбільш помітною пам’яткою садибного комплексу стала висока скеля Святого Онуфрія з штучним водоспадом, який падає з висоти 18 метрів. Тут здавна, прямо під рукотворним водоспадом, були облаштовані кілька чернечих печер. На скелю можна піднятися по вапняковим сходах, на ній встановлений хрест, а неподалік знаходиться джерело, з якого живиться сам водоспад. До речі, вода в ньому дуже смачна. Зараз садиба знаходиться в процесі передачі з санаторного фонду в музейний. Але якщо попросити, вам відкриють всі двері і покажуть внутрішнє оздоблення садиби, розкажуть про її власників, покажуть старовинні фото Орловських.

А в кінці маршруту Camino Podolico пілігримів чекає справжній подарунок – один з найкрасивіших міст України, Кам’янець-Подільський. Тут можна провести пару днів, відпочивши після довгого переходу: погуляти по Старому місту, відвідати Старий замок – тут багато цікавих екскурсій і розваг, посидіти за чашкою кави на терасі кафе, проводити сонце, яке сідає за стіни Старої фортеці. А ще обов’язково зробити фото з пам’ятником туристу. Його встановили на площі Польський ринок біля міської ратуші ще в 2013 році. Худа фігура в шортах, кепці і футболці, з фотоапаратом на шиї – відмінний символ пілігрима, який пройшов пішки маршрут Camino Podolico.

Подільський шлях святого Якова: як пройти 250 км пішки по Україні.

Завершення маршруту в Кам’янець-Подільському – красивому місті Поділля

А як там з ночівлею, їжею і водою
З водою на маршруті все відмінно – в кожному селі є безліч колодязів, в яких можна набрати чистої артезіанської води. Ми набирали по дві літрові пляшки, при необхідності освіжає воду в наступному селі, змінюючи теплу на холодну. У сільських магазинах продають не тільки продукти, а й розливний квас – ми з задоволенням влаштовували привал у якогось сільмагу, щоб випити велику склянку холодного квасу (12 грн).

У невеликих містечках і іноді в селах є кафе, в яких пропонують комплексні обіди (від 55 грн за перше, друге і салат) – ситно, смачно і бюджетно. Якщо немає кафе, в більшості магазинів є кавомашини – вранці ми купували каву зі свіжими булочками, вдень перекушували сендвічами або млинцями з м’ясом, які нам розігрівали тут же в магазині в мікрохвильовці. Голодним не залишишся, але бувають переходи по три-чотири години, коли немає на шляху ні кафе, ні магазину – для цього варто мати з собою перекус: горішки або печиво.

З приводу житла – воно є, але відстань між нічлігами може бути нерівномірне. У путівнику, який організатори маршруту надсилають пілігримам, вказані не тільки готелі, які є в містечках і великих селах, а й телефони місцевих жителів, готових прийняти на нічліг пілігримів. Але потрібно заздалегідь, як мінімум за кілька діб, дзвонити і бронювати номери в готелях і житло у приватників. Є також можливість ночувати в монастирських готелях – там попереджені і охоче приймають піших мандрівників. Їх контакти також є в путівнику. Вартість проживання: в приватному секторі – від 100 грн з людини (харчування додатково за домовленістю), в готелях – від 250 грн з людини, вартість номера в монастирі – від 180 грн.

Транспорт – ще один важливий момент на пішохідному маршруті. Навіщо це, якщо пілігрим йде пішки? Наприклад, якщо людину застане негода в дорозі і краще під’їхати в наступну точку, ніж йти під грозою. Або якщо турист не розрахує сили, а до ночівлі ще досить далеко. Так ось, транспорт є, але не у всіх селах. В основному маршрутки добре ходять між великими містами і селами, а в маленьких бувають, але не кожен день. Наприклад, в селі Маліївці маршрутка ходить через день і розклад потрібно питати у місцевих, так як немає автостанції. Але люди на маршруті дуже чуйні, завжди можна домовитися підвезти до найближчої транспортної розв’язки.