Податківець «обдирав» дівчину-підприємця

Хабарника взяли під варту в залі апеляційного суду

Ця історія почалася в жовтні далекого 2012 р., коли одна мешканка Рівненщини подала до Здолбунівської об’єднаної податкової інспекції заяву про припинення своєї діяльності як фізичної особи-підприємця, у зв’язку з тим, що вона збирається перейти на державну службу. Це була дівчина з доволі багатої сім’ї: її батько володів низкою доходних крамниць і станцій технічного обслуговування автомобілів, частину яких записав на дружину й доньку. Та попри це вибір своєї дитини схвалив, напевно розуміючи, що в нашій країні найвигіднішим є той бізнес, який присмоктався до державного бюджету.

Як і належить у таких випадках, була призначена позапланова виїзна перевірка ФОП. Ознайомившись з її результатами, начальник ОДПІ дуже здивувався, що в такої молодої дівчини така велика виручка, і в присутності підлеглих заявив, що з неї треба здерти щонайменше 20–30 тисяч гривень. Спочатку він хотів добитися цього «добрим словом», зокрема, доручив начальниці відділу оподаткування фізичних осіб увійти в контакт із позаштатною бухгалтеркою батька й передати йому, що за позитивний висновок перевірки діяльності його доньки він має дати «на лапу» 30 тис. грн. А коли той відмовився, став діяти «батогом», тобто доручив підлеглим співробітницям намалювати проект акту перевірки, в якому з надуманих підстав зазначити, ніби дівчина має сплатити приховані нею податкові зобов’язання на суму 184 тисячі гривень.

Ознайомившись із цим документом, батько поїхав рятувати доньку з халепи, і податківець, зустрівшись із ним у кав’ярні, повторив свою вимогу про 30 тис. грн. А інакше, мовляв, він не лише перекреслить його дитині кар’єру державного службовця, а й замучає перевірками крамниці його дружини, розташовані на території Здолбунівського району. Бізнесмен зробив вигляд, ніби згоден, умовив зменшити суму до 25 тис. грн, а сам повідомив про вимагання хабар до правоохоронних органів. У ході організованої співробітниками МВС оперативної комбінації, бізнесмен спочатку одержав довідку про сприятливі для нього результати перевірки підприємницької діяльності його доньки і передав за це податківцю 5 тис. грн. А через кілька днів одержав довідку про відсутність у неї заборгованості зі сплати податків та зборів, за що передав ще 20 тис. грн. Це було 27 лютого 2013 р. йі одразу ж після одержання грошей хабарника було затримано.

Цей чоловік, очевидно, був дуже впливовою в області людиною, оскільки суд уже наступного дня обрав йому мірою запобіжного заходу особисте зобов’язання, а сам він ще чотири роки після цього, попри численні реформації податкового відомства та зміну влади в країні, продовжував займати місце начальника ОДПІ.

11 липня 2016 р. Здолбунівський районний суд ухвалив обвинувальний вирок, яким засудив податківця до п’яти років умовного позбавлення волі з іспитовим строком три роки. З таким рішенням категорично не погодився прокурор, який підтримував обвинувачення в суді першої інстанції, котрий подав апеляційну скаргу, в якій просив призначити хабарнику покарання у вигляді семи років реального позбавлення волі з конфіскацією майна. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області частково задовольнила цю скаргу й 17 січня ухвалила новий вирок, яким податківця було засуджено до п’яти років реального позбавлення волі з конфіскацією майна і взято під варту в залі суду. У даному випадку основною причиною такого суворого поовороту в справі були не аргументи прокурора, якими переконливими вони б не здавалися, а якісь невидимі громадськості підводні течії в бортьбі за владу на Рівненщині, які точаться між різними угрупованнями чиновників і бізнесменів. Але ми наведемо найважливіші доводи колегії, аби при нагоді було чим тикати в ніс іншим суддям, які ухвалюватимуть смішні вироки іншим хабарникам.

Отже, прокурор зазначив, що місцевий суд, призначивши умовне покарання, не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, кваліфікованого за ч. 3 ст. 368 – одержання неправомірної вигоди, а також особу винного, який своєї вини не визнав, а значить і не розкаявся у вчиненому. А головне, Здолбунівський суд, прямо вказавши на відсутність пом’якшуючих обставин, нічим не обгрунтував звільнення від покарання з випробуванням. Також суд не врахував, що податківець не лише вчинив злочин, а й примушував порушувати закон своїх підлеглих, які за його прямою вказівкою малювали липові акти.

Колегія суддів, погодившись із такими аргументами, вказала, що місцевий суд мотивував звільнення від покарання тим, що податківець раніше не був судимий, що в нього є позитивні характеристики за місцем роботи і проживання, що в нього на утриманні двоє малолітніх дітей, а ще він не перебуває на обліку в нарколога і психіатра. Але все це, на думку колегії суддів, вказує на те, що підсудний заслуговує на те, щоб йому було призначене мінімальне покарання з передбаченого санкцією коридору. Нагадаємо, що станом на момент ухвалення вироку санкція частини 3 ст. 368 ККУ передбачала позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Податківцю дали мінімальні п’ять, і колегія вирішила, що цього з нього вистачить.

А от на користь звільнення від покарання райсуд навів той аргумент, що вчинений податківцем злочин не спричинив настання тяжких наслідків у вигляді заподіяних матеріальних збитків. А з цим колегія суддів уже не погодилася, зазначивши, що злочин, в якому обвинувачувався податківець, не передбачає таких ознак. Бо й справді, яка різниця для державного бюджету, скільки одержав хабарник у ході слідчого експерименту з контрольованої передачі грошових коштів – десять тисяч, сто тисяч, чи навіть мільйон. Все одно ці гроші повернуться до бюджету, якщо, звичайно, операція пройде вдало.

Бо в судовій практиці вже зафіксовані випадки, коли спіймані на гарячому хабарники, не лише рвали чи палили одержані ними гроші, а й навіть їли їх. Саме тому, напевне, співробітники спеціальних служб для проведення таких операцій усе частіше використовують імітаційні пакети у вигляді самотужки надрукованих купюр.

Костянтин ЮРЧЕНКО,
ЮВУ