.
Світові ЗМІ дослідили, що Вашингтон і Київ досягли «значного прогресу» на переговорах у Берліні щодо українського врегулювання. Про це заявив спецпосланник президента США Стівен Уіткофф за підсумками найтривалішого обговорення умов майбутнього миру з президентом України Володимиром Зеленським. Втім, цю оптимістичну оцінку поставили під сумнів світові ЗМІ, з посиланням на свої джерела, які повідомили про важкий діалог з Києвом і його відмову прийняти ключову пропозицію США щодо Донбасу.
Головним підсумком переговорів, у яких на фінальному етапі взяли участь європейські лідери, а також керівництво ЄС та НАТО, стало визнання провідної ролі США у мирному процесі в Україні. При цьому перспективи українського миру проясніться після того, як досягнуті домовленості вивчить Москва.
пецпосланець президента США Стівен Уіткофф побачив «значний прогрес» на переговорах з українською стороною, але цю позитивну оцінку поділили далеко не всі.
15 грудня, що відбулася пізно ввечері в Берліні, зустріч спецпосланника президента США Стівена Віткоффа і зятя Трампа Джареда Кушнера з великою групою європейських лідерів, а також з керівництвом ЄС і НАТО і президентом Зеленським завершила дводенний переговорний раунд у німецькій столиці з врегулювання українського конфлікту. Про повний склад учасників фінальної зустрічі трансатлантичних союзників стало відомо лише вранці у понеділок. Спочатку передбачалося, що у контактах із делегаціями США та України візьмуть участь лідери Британії, Франції та Німеччини. Однак на другий день переговорів їхні організатори були змушені «з коліс» переписувати програму переговорів з огляду на те, що охочих взяти в них виявилося набагато більше. У підсумку в довгому списку приєдналися до британського прем’єра Кіра Стармера, французького президента Емманюеля Макрона і господаря зустрічі німецького канцлера Фрідріха Мерца на фінальній зустрічі з делегаціями США і України опинилися президент Фінляндії Олександр Тубб, прем’єр-міністр Нідерландів, Швеції, Норвегії, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн, голова Європейської ради Антоніу Кошта та генсек НАТО Марк Рютте. Таким чином, спочатку запланована зустріч «євротрійки» з американськими та українськими представниками в Берліні переросла в розмову віч-на-віч усіх ключових зовнішніх гравців української кризи, які мали вирішити, чи готові вони домовлятися про умови майбутнього українського світу або продовжувати протистояння з Росією. До цього в такому представницькому складі західні союзники обговорювали війну 18 серпня, відразу після російсько-американського саміту в Анкориджі, коли в гості до президента Трампу в Білий дім разом із президентом Зеленським як його група супроводу нагрянув великий євроатлантичний десант. Незабаром після цього американська сторона звернула підготовку до саміту президентів росії та США в Будапешті, а в переговорному процесі по Україні стався відкат, який пов’язували з активністю європейської «партії війни», що різко зросла. Враховуючи це, в адміністрації США, зважаючи на все, зробили урок з невдач своєї попередньої миротворчості в Україні і вирішили в Берліні не повторювати його помилок. Два раунди переговорів з українською делегацією, які передували фінальній зустрічі з євроатлантичними союзниками на чолі з президентом Зеленським, команда Білого дому в неділю і понеділок воліла вести у двосторонньому форматі, без участі європейських представників. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який відкрив американсько-українські переговори, сів за стіл на боці української делегації, після короткого вітального слова залишив зал, залишивши дві делегації вести переговори самостійно.
Як пояснив офіційний представник уряду ФРН Штефан Карнеліус, переговори американської та української делегацій у Берліні покликані «знайти коридор, в рамках якого можна буде досягти згоди та провести серйозні переговори» щодо мирного врегулювання, «насамперед із Росією».
За його словами, Німеччина виступає на цих переговорах у ролі «чесного посередника». Що ж до України, то вона «має приймати дуже, дуже складні рішення».
Перший раунд переговорів делегацій США та України тривав понад п’ять годин, ставши найтривалішим дипломатичним сеансом.
Після завершення зустрічі Стівен Уіткофф повідомив про те, що сторони «досягнули значного прогресу», провівши «глибоке обговорення 20 пунктів мирного плану, питань економічного порядку денного та багато іншого».
Як зазначає, посилаючись на свої джерела, газета Bild, пункти плану Трампа про проведення виборів та відмову від вступу до НАТО «Україна готова прийняти за певних обставин». А ось вивести свої війська з контрольованої ним території Донбасу Київ відмовляється. Тим часом, за інформацією видання Politico, яке посилається на неназваного французького чиновника, представники США продовжують наполягати на територіальних поступках з боку Києва.
Однак, як зазначає Politico, із цим не згодні не лише Україна, а й європейські країни, які вважають, що питання територій не може обговорюватися до того моменту, поки Україні не нададуть гарантії безпеки.
Версію про «складні переговори» Києва та Вашингтона підтверджують і газета The Wall Street Journal. За словами співрозмовників видання, американська сторона «схоже, не бажає йти на компроміс» щодо проекту мирної угоди. При цьому Вашингтон наполягає на якнайшвидшому ухваленні рішення, враховуючи прагнення президента Трампа досягти конкретного результату до католицького та протестантського Різдва 25 грудня, у той час як президент Зеленський і його союзники закликають не поспішати, враховуючи «суттєві розбіжності, які необхідно врегулювати».
Як зазначає газета, за деякими пунктами мирного плану досягнуто згоди — зокрема щодо обмеження чисельності українських збройних сил до 800 тис. Проте Київ продовжує відкидати вимогу Вашингтона залишити території в ДНР, які знаходяться під контролем ЗСУ. Європейські та українські офіційні особи хочуть отримати відповідь, що «вживуть США, якщо росія порушить мирну угоду і нападе на Україну».
Проте після закінчення другого раунду переговорів з американцями глава РНБО України Рустем Умеров зазначив, що «за останні два дні українсько-американські переговори були конструктивними та продуктивними, досягнуто реального прогресу», закликавши не піддаватися на чутки у ЗМІ, де зараз звучить «багато галасу та анонімних». Подібний заклик висловив увечері 15 грудня і заступник голови МЗС України Сергій Кислиця. «Перебуваючи в одній переговорній кімнаті з Кушнером і Уїткоффом другий день поспіль, я б сказав, що теорії змови, що розповсюджуються в ЗМІ, є хибними. Я позитивно вражений рівнем розуміння інтересів України та позиції американських партнерів, — заявив дипломат. Кожна команда уважно слухає одна одну. Позиція України дуже зрозуміла. Анонімні джерела неправильні».
Втім, що конкретно із спекуляцій у ЗМІ не відповідає дійсності, ні перша, ні друга не уточнили.
Коментуючи переговори в Берліні, офіційний представник президента росії Дмитро Пєсков зазначив, що Москва чекає від Вашингтона інформацію про досягнуті в Берліні домовленості, від яких залежатиме перебіг українського врегулювання.
За його словами, президент росії «відкритий до миру, до серйозного світу, до серйозних рішень і абсолютно не відкритий для якихось хитрощів, націлених на затягування часу та створення штучних тимчасових перепочинків». Відповідаючи на запитання, чи вважають у Кремлі можливим прийти до якоїсь узгодженої позиції щодо українського врегулювання до Різдва 25 грудня, Пєсков зауважив: «Це було б зараз найневдячнішою справою».
Ковальський Віктор
Коментарі
Loading…