Психологічна порада для матері

Раніше вважалося так: що менше мати носить дитину на руках – то краще. Однак психологи довели, що насправді все навпаки.

Бажання малюка перебувати на руках у матері – це нормальна потреба, вона необхідна для його зростання та розвитку.

Світ для новонародженого – це мати. Фізичний контакт із нею дає можливість адаптуватися до нового, незнайомого світу, до умов позаутробного життя.

Носити дитину на руках означає налагоджувати емоційний і фізичний контакт з батьками.

Якщо відмовляти дитині в обіймах, надалі у неї з’являться різні фобії (страхи), неврози, порушення мови, енурез (нетримання сечі). Це також вплине на його характер та становлення як особистості.

Вчені з’ясували: діти, які багато часу проводять на руках батьків, мають стабільнішу серцево-судинну систему, менше плачуть і краще їдять, ніж малюки, які більшу частину часу лежать у ліжечках.

Згідно з останніми дослідженнями, малюки, яких часто носили на руках у дитинстві, у зрілому віці рідше стикаються з діагнозом «гіперактивність», краще навчаються, а згодом досягають фінансового благополуччя!

У «ручних» дітей обсяг сірої речовини в мозку вищий, ніж у дітей, позбавлених контакту шкіри до шкіри.

Дослідження за 2013 рік підтверджує: контакт шкіри до шкіри допомагає знизити больові відчуття при проведенні неприємних процедур.

В обіймах мами при контакті шкіри до шкіри дитині легше буде перенести щеплення, забір крові для аналізів та інших лікарських маніпуляцій.

Тож частіше беріть дітей на руки. В цьому немає нічого страшного. Навпаки, така практика дозволяє їм швидше адаптуватися до цього світу, отримати вашу підтримку, заспокоїтися. «Ручні» діти – найздоровіші та найщасливіші.