Реформа органів правопорядку: чи дійсно вона відбулася

Чи дійсно реформа поліції відбулася? Які функції дійсно має виконувати СБУ? Чи припустиме виконання Нацгвардією функцій поліції? Про це говорили учасники онлайн-заходу “Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” на тему реформи органів правопорядку, організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 9 квітня.

Ключова проблема в реформі органів правопорядку – це позиціювання Президента України себе як координатора, який надає певні вказівки правоохоронцям. На це звернув увагу експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін під час презентації драфту аналітичного брифу “Реформа органів правопорядку”.

“Президент вніс до Верховної Ради законопроект, який наділяв його повноваженням призначати голів ДБР і НАБУ. Але Конституційний Суд надав негативний висновок та цей проект закону “зник”, – навів приклад Крапивін.

Головні виклики у сфері реформи органів правопорядку, викладені у брифі:

• ухвалений у 2018 році Закон “Про національну безпеку України” зводить функції СБУ до боротьби з тероризмом, контррозвідки, охорони державної таємниці та протидії розвідувально-підривній діяльності. Але спецслужба продовжує “кошмарити” бізнес та бере участь у політичній боротьбі;
• Національна гвардія перебуває в потрійному підпорядкуванні: МВС, Міноборони України та Президента, що суперечить Конституції;
• неспівмірність покарань, передбачених Кримінальним кодексом: за зґвалтування, контрабанду лісу або викрадення автомобіля встановлені однакові санкції;
• кримінальний блок при реформі поліції не зазнав відчутних змін;
• відсутність законних підстав для впровадженння системи відеоспостереження за публічним порядком.

Рекомендації щодо пріоритетних дій на 2020–2021 роки:

• ухвалення якісного законодавства про кримінальні проступки, що сприятиме належному і швидкому розслідуванню дрібних злочинів і розвантаженню органів досудового слідства;
• створення Служби фінансових розслідувань відповідно до міжнародних стандартів;
• ухвалення нового законодавства про СБУ з повним вилученням функцій досудового розслідування;
• забезпечення законодавчого підґрунтя для функціонування систем відеоспостереження за публічним порядком;
• повне скасування “поправок Лозового” до Кримінально-процесуального кодексу.

Після ухвалення у 2018 році закону “Про національну безпеку України” через півроку мав бути розроблений новий законопроект про СБУ. Але всі наявні проекти законів про спецслужбу лише консервують існуючі функції СБУ. На це звернув увагу співавтор аналітичного брифу експерт Асоціації УМДПЛ Михайло Каменєв.

За його словами, розширення повноважень Нацгвардії фактично призведе до виконання гвардійцями функцій поліції. Але при цьому у військовослужбовців Нацгвардії відсутня необхідна юридична підготовка.

Також Каменєв розповів про проблеми із системами відеоспостереження у містах.

“Інформація з відеокамер незахищена: незрозуміло, хто має доступ до відеозаписів і скільки часу вони мають зберігатися”, – каже експерт.

Реформу патрульної поліції звела нанівець стара правоохоронна ситема, впевнений експерт Запорізької правозахисної ліги “Універсал” Денис Тарасов.

“Гарна робота патрульних нівелювалася діями деяких слідчих. Це призвело до зниження рівня роботи патрульних, адже мотивовані люди почали звільнятися. Наразі ми бачимо випадки, коли патрульні навіть не можуть правильно скласти план ДТП”, – говорить Тарасов.

Також патрульні та слідчі через брак фінансування вимушені купувати за власні кошти обмундирування та необхідне обладнання.

Для розвантаження патрульної поліції Тарасов запропонував запровадити муніципальну поліцію.

“Муніципальна поліція може займатися питаннями, на які у патрульних не вистачає часу: куріння у громадських місцях, спалювання листя тощо. А керівників муніципальної поліції мають обирати мешканці громади”, – пояснює експерт.

Але з ним дещо не погоджується Михайло Каменєв: “Як мешканці громади можуть обирати голову муніципальної поліції, якщо більшість з них навіть не знають власних місцевих депутатів? Крім того, сама муніципальна поліція може перетворитися на кишенькові армії місцевих політиків”

Про обмеженість ресурсу патрульної поліції в сучасних умовах говорив і експерт УМДПЛ Сергій Перникоза.

“Зараз основним завданням поліцейських став контроль за дотриманням правил карантину. Але від цього зменшилися їхні ресурси на розслідування крадіжок, пограбувань та іншої безпосередньої діяльності поліції”, – зауважує Перникоза.

Негативна ситуація з розслідуванням економічних злочинів виникає через відсутність аналітичних центрів при правоохоронних органах. Адже слідчий не може бути експертом у всіх питаннях, говорить експерт Чугуївської правозахисної групи Роман Лихачов.

“Слідчий бере до розслідування не складні економічні злочини, а більш прості, як-то нанесення легких тілесних ушкоджень. Адже його діяльність вимірюється лише кількістю розкритих справ”, – звертає увагу Лихачов.

Про проблеми чинного Кримінального кодексу говорив директор з наукового розвитку ЦППР Микола Хавронюк. За його словами, Кримінальний кодекс дозволяє звільняти правопорушників від покарання.

“Більше половини людей, які вчинили злочин, звільняють від покарання судом. До того ж Кримінальний кодекс не захищає інтереси потерпілого: його думку щодо сатисфакції від компенсації не запитують”, – зауважує Хавронюк.

Нагадаємо, 2 квітня Коаліція РПР організувала онлайн-обговорення драфту аналітичного брифу на тему реформи децентралізації.

Драфти аналітичних брифів з питань реформ в Україні підготовлені до Ukraine Reform Conference 2020, яка відбудеться у Вільнюсі 7 липня. Пропозиції до драфтів аналітичних брифів ви можете залишити за лінком. 

“Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI – програма фінансується Європейським Союзом і співфінансується та реалізується Міністерством закордонних справ Данії).