Рейдерство по-українські. Це коли закон порушують всі, а суди намагаються встановити істину

КЦС ВС направив на новий розгляд до суду першої інстанції справу про витребування квартири з чужого незаконного володіння

12 лютого 2020 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду прийняв постанову у справі  № 761/17142/15-ц (провадження № 61–12309св19).

Позивачка за первісним позовом просила витребувати з чужого незаконного володіння квартиру, яку вона придбала 2005 року. Відповідач подав зустрічний позов, у якому просив відшкодувати витрати на поліпшення спірної квартири.

Первісний позов мотивований тим, що у 2014 році позивачці стало відомо про реєстрацію права власності на цю квартиру за іншою особою на підставі ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2007 року.

Шевченківський районний суд м. Києва 1 серпня 2014 року ухвалив накласти на квартиру арешт і заборону відчуження, а 22 серпня того ж року – витребував квартиру на користь позивачки.

У травні 2015 року вона дізналася, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 16 грудня 2014 року.

Таке стало можливим, оскільки апеляційний суд 28 листопада 2014 року скасував арешт квартири. Представник особи, що отримала право власності на квартиру на підставі ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області, продав її, потім квартиру подарували, в той же день обдарований продав її відповідачу і за останнім було зареєстровано право власності. А 17 березня 2015 року відповідач передав спірну квартиру в іпотеку.

Під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 19 червня 2014 року за фактом незаконного заволодіння  квартирою позивачки, було з’ясовано, що підпис на довіреності, за якою продали спірну квартиру, не належить довірителю, рішення про скасування арешту квартири апеляційний суд не ухвалював.

Суд першої інстанції задовольнив позов з огляду на те, що спірна квартира була відчужена особою, яка не мала на це права, тобто квартира вибула з володіння позивачки поза її волею. У задоволенні зустрічного позову суд відмовив.

Апеляційний суд це рішення скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовив. Рішення мотивував тим, що після укладення договору купівлі-продажу та винесення судового рішення щодо витребування квартири на користь позивачки вона не зареєструвала право власності на спірне майно, а порушувати питання про витребування майна може лише його власник.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду рішення суддів попередніх інстанцій скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Із текстом постанови Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі  № 761/17142/15-ц (провадження № 61–12309св19) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – http://reyestr.court.gov.ua/.