Реорганізація ОАСК важлива для національної безпеки України

За версією слідства, під керівництвом голови ОАСК за участю суддів цього суду діяла злочинна організація, яка здійснювала втручання у діяльність інших органів влади для розв’язання особистих або чужих питань, зокрема мала на меті встановити контроль над Вищою кваліфікаційною комісією суддів (далі – ВККС) та Вищою радою правосуддя (далі – ВРП).

На оприлюднених аудіозаписах зафіксовані розмови, що вказують на:

• ухвалення судом «замовних» рішень або ініціювання політично вмотивованих справ, зокрема:
  • про визнання відсутності в червні 2019 році коаліції в Парламенті, що давало підстави достроково припинити його повноваження;
  • про заборону окремим високопосадовцям покидати територію України після президентських виборів у 2019 році. За версією слідства, ця справа була ініційована головою та суддями ОАСК через підставних осіб для демонстрації своєї сили та можливостей суду, а також помсти колишнім високопосадовцям. При цьому як позивача в цій справі зазначили народного депутата Д. Жванію, який згодом спростував факт звернення до суду;
• намагання голови ОАСК захопити владу у ВККС та ВРП шляхом:
  • блокування у квітні 2019 році президентського конкурсу до ВРП шляхом заборони конкурсній комісії подавати Президенту кандидатури переможців на затвердження. Метою таких дій, за версією слідства, було намагання не допустити до ВРП осіб, нелояльних до голови ОАСК;
  • призначення до складу ВККС підконтрольних йому осіб. Для цього він мав намір використати наявні в нього важелі впливу на Уповноважену Верховної Ради України з прав людини та голову Державної судової адміністрації України, які до листопада 2019 року призначали до складу ВККС по два члени;
• втручання голови ОАСК у діяльність інших органів влади, зокрема:
  • Конституційного Суду України. За версією слідства, голова ОАСК здійснював вплив на суддів КСУ для «забезпечення» ухвалення ними потрібних рішень як на його користь, так і на користь інших осіб, які до нього звернулися. Оприлюднені факти можуть свідчити про здійснення впливу голови ОАСК з метою визнання неконституційними статей Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення (лютий 2019 року), ухвалення завідомо неправосудного судового рішення (червень 2020 року), а також положень Закону «Про очищення влади»;
  • Верховного Суду – шляхом створення перешкод у призначенні до суду у 2019 році нелояльних до нього осіб через замовлення висновків НАЗК щодо наявності в їхніх діях конфлікту інтересів та збирання голосів «проти» серед членів ВРП;
  • інших судів. У відеозаписі також згадуються Шостий апеляційний адміністративний суд та Суворовський районний суд м. Одеси, які нібито також входять до сфери впливу голови ОАСК;
  • Національного агентства з питань запобігання корупції щодо непритягнення до адміністративної відповідальності одного з народних депутатів;
  • недекларування дороговартісного майна та невідповідність способу життя голови та суддів ОАСК задекларованим доходам.

Оприлюднені записи можуть свідчити про наявність у злочинного угруповання зв’язків і в органах правопорядку. Зокрема, у зв’язку з виходом матеріалу програми «Слідство.Інфо» про день народження Є. Аблова (заступник голови ОАСК) на аудіозаписі зафіксовані розмови, з яких випливає, що керівництво ОАСК намагається через свої контакти отримати інформацію про телефонний трафік журналістки, яка готувала сюжет.

Нагадаємо, що в липні минулого року НАБУ оприлюднило матеріали, які свідчили про намагання голови ОАСК встановити контроль над ВККС шляхом блокування роботи окремих членів комісії через рішення, ухвалені його судом у справах, ініційованих підконтрольними йому особами. За версією слідства, П. Вовк також забезпечив заміну двох членів ВККС на наперед визначених «лояльних» переможців за квотою Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини та Державної судової адміністрації України. Як випливало з опублікованих матеріалів, потрібні призначення відбулися в обмін на ухвалення «потрібних» для суб’єктів призначення судових рішень) (див. п. 15, 16 Альтернативної доповіді за 2019 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні»).

Кримінальне провадження за цими фактами триває, а його фігуранти – голова та судді ОАСК – продовжують здійснювати правосуддя, оскільки ВРП відмовилася відсторонити їх від посад і притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Оцінка Центру політико-правових реформ

За даними минулорічного опитування громадян, яке провели Центр Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва на замовлення Центру політико-правових реформ, найбільшими проблемами в системі правосуддя, на думку опитаних, залишалися корупція, залежність суддів від політиків та олігархів, а також ухвалення замовних судових рішень та низький рівень моральності багатьох суддів.

Оприлюднені записи з кабінету голови ОАСК підтверджують існування всіх цих проблем у судовій владі, але їх масштаб, імовірно, значно більший, ніж можна уявити.

Органи суддівського врядування (передусім ВРП) і самоврядування (Рада суддів України), суддівські організації жодним чином не відреагували на викриття, зроблені ще торік, а також на нові факти, оприлюднення яких відбулося одночасно з врученням підозр. Відсутність належної реакції на виявлені факти свідчить про неспроможність або небажання судової системи подолати ці явища, ефективно протидіяти «торгівлі правосуддям».

Чергове кримінальне провадження щодо суддів ОАСК поставило на порядок денний питання про необхідність серйозних змін у системі та підсудності судів цього рівня. Зокрема, до виключної підсудності ОАСК належать спори, у яких стороною є Уряд, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, НАЗК та ін. Саме така підсудність призводить до того, що суд місцевого рівня має серйозні важелі впливу на весь державний апарат.

Як випливає з опублікованих матеріалів, ці важелі впливу використовуються групою суддів ОАСК для протиправного лобіювання власних або чужих інтересів, включаючи законодавчі зміни, а політичних діячів змушують йти на домовленості з керівництвом цього суду. Це становить загрозу не лише інтересам правосуддя, а й національній безпеці України.

Зважаючи на викладене, експерти ЦППР вважають необхідним, щоб ОАСК і Київський окружний адміністративний суд були реорганізовані в один окружний суд з конкурсною процедурою його формування. А теперішня «ексклюзивна» компетенція цього суду була передана новому Вищому адміністративному суду, утвореному за зразком Вищого антикорупційного суду, з апеляційним оскарженням його рішень до Верховного Суду.

Оригинал матеріалу на сайті ЦППР