Рівень загального індексу медіаграмотності українців з 2020 по 2022 рік значно зріс

Рівень загального індексу медіаграмотності українців з 2020 по 2022 рік зріс. Частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника зросла з 55% до 81%, а середнє значення показника зросло з 4,8 балів у 2020 році до 5,9 балів у 2022 році. Такими є основні результати дослідження “Індекс медіаграмотності українців: 2020-2022”, здійсненого дослідницькою агенцією “New Image Marketing Group” за підтримки Детектор Медіа та Міністерства закордонних справ Королівства Данія в Україні.

Чим нижче освітній статус, тим нижчим є й індекс медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній складає 33%, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, — лише 10%. Суттєві відмінності у рівні медіаграмотності спостерігаються між особами й з різним матеріальним статусом – чим вищим є рівень добробуту, тим більш високий показник має індекс.

Відбулись зрушення і в розумінні ролі медіа в суспільстві: відсоток громадян, які вважають, що головною місією ЗМІ є інформуванні громадян про суспільно значущі події за останній рік зріс з 54% до 69%. Також респонденти констатували вплив ЗМІ на емоційний стан – збільшилася на 10% -, що пов’язано із емоційно важкими повідомленнями, пов’язаним з війною.

Частка українців, які вважають, що медіа працюють в інтересах держави та суспільства в цілому збільшилась за два роки відповідно з 8% до 31% та з 8% до 15%. 61% аудиторії вважають формат телемарафону цілком виправданим під час війни, але разом з цим кожен другий українець (45%) схиляється до думки, що трансляція єдиної офіційної точки зору не є припустимою навіть в такий час. 70% констатують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні, вони шукають інформацію в інших джерелах.

Серед змін у медійних вподобаннях українців, які відбулися за останній рік слід констатувати потужне зростання зацікавленості продуктами українського виробництва (почали чи стали споживати частіше 63%); контентом, присвяченому українській історії та культурі (48%); продуктами суспільнополітичної тематики (48%), українською популярною музикою (61%) а також матеріалам від військових експертів (65%). Разом з цим від 68% до 81% повністю відмовились від медіа продуктів російського виробництва (у тому числі музики), офіційного та опозиційного суспільно-політичного контенту.

Зросла роль інтернет-медіа. У порівнянні з 2020 роком у 2022-му в 2,5 рази зросла кількість споживачів суспільно-політичного контенту у месенджерах (19% vs 49%).

Значущість проблеми дезінформації підкреслюють 61% аудиторії (порівняно з 57% у 2020 році). Можна констатувати, що аудиторія стає більш компетентною у відстеженні фейкової інформації. Так лише 18% у порівнянні з 32% (2020 р.) вирішують наскільки можна довіряти повідомленню інтуїтивно. Зросла частка українців, хто виявляє дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі (39% vs 28%), орієнтується на відео/фотопідтвердження (32% vs 26%), наявність різних точок зору на подію (31% vs 26%). Кількість українців які перевіряють інформацію на достовірність зросла майже вдвічі з 24% до 47%. Також суттєво зросла чутливість української аудиторії до маніпуляцій.

До більшості медіа українці ставляться підозріло — довіряють лише частково (від 58% до 84%). Але якщо у 2020 році рейтинг недовіри очолювало телебачення, то в 2022 році частка тих, хто довіряє цьому джерелу зросла втричі (з 10% до 30%). Суттєво зросла довіра до радіо: з 23% до 40% та подкастів з 18% до 25%.

Ознайомитись детальніше із результатами дослідження можна на сайті Детектор Медіа.