Vasyl
Обставини, пов’язані із війною, що триває в Україні, не є перешкодою для визнання шлюбних відносин припиненими. Водночас, коли один з подружжя перебуває у полоні або є безвісно відсутнім, процедура розлучення має свої особливості. Міністерство юстиції спільно з Безоплатною правничою допомогою роз’яснює — які саме.
Розірвати шлюб за таких обставин можливо двома шляхами:
– якщо людина перебуває у полоні — виключно через суд;
– якщо людина визнана безвісно відсутньою — через ДРАЦС, але за наявності рішення суду про визнання людини безвісно відсутньою.
У випадку, коли один із подружжя в полоні, позов подається до суду за місцем проживання відповідача або за місцем проживання позивача — якщо на утриманні є діти чи позивач не може приїхати за станом здоров’я.
До пакета документів додається копія свідоцтва про шлюб, довідка про перебування в полоні (за наявності), свідоцтва про народження дітей (за наявності), квитанція про сплату судового збору та інші необхідні документи.
Щоб розірвати шлюб із безвісно відсутньою особою, потрібно спершу подати заяву до поліції про її розшук. Потім — звернутися до суду з заявою про визнання людини безвісно відсутньою. Заява може подаватися за місцем проживання заявника, останнім відомим місцем проживання зниклої особи або за місцем знаходження її майна.
У заяві необхідно вказати:
– навіщо потрібне визнання людини безвісно відсутньою;
– обставини зникнення.
Суд може визнати людину безвісно відсутньою, якщо протягом одного року за місцем її постійного проживання немає будь-якої інформації про її місцезнаходження. Якщо неможливо встановити точну дату останніх відомостей про людину, днем початку цього строку вважається 1 день місяця, що настає після того, в якому востаннє надходили такі відомості, а якщо неможливо встановити навіть місяць — з 1 січня наступного календарного року.
Після отримання рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою для розірвання шлюбу необхідно звернутися до органу ДРАЦС, подавши туди разом із цим рішенням копію свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дітей (за наявності) та інші документи — за потреби.
У разі розірвання шлюбу через суд — підтвердженням цього є рішення суду, яке набирає законної сили через 30 днів з моменту ухвалення.
Якщо розлучення відбулося через орган ДРАЦС — видається свідоцтво про розірвання шлюбу.
Ці процедури дозволяють захистити права осіб, чиї чоловік або дружина перебувають у полоні або зникли безвісти, та забезпечити юридичну визначеність їхнього сімейного статусу.
Джерело:
https://minjust.gov.ua/news/ministry/rozirvannya-shlyubu-z-polonenim-abo-bezvisno-vidsutnim-scho-potribno-znati
Розірвання шлюбу з особою, яка перебуває у полоні або визнана безвісно відсутньою, має особливу правову процедуру, однак сама війна не обмежує право людини на припинення шлюбних відносин. Законодавство України виходить із принципу добровільності шлюбу та необхідності правової визначеності сімейного статусу.
Якщо один із подружжя перебуває у полоні, розірвання шлюбу можливе виключно в судовому порядку. Суд розглядає таку справу за загальними правилами підсудності, враховуючи інтереси дітей, стан здоров’я позивача та об’єктивну неможливість участі іншої сторони. Наявність або відсутність довідки про полон не є абсолютною перешкодою, але може впливати на оцінку обставин справи.
У разі, коли особу визнано безвісно відсутньою, процедура є двоетапною: спочатку необхідно отримати відповідне рішення суду, і лише після цього шлюб може бути розірваний у позасудовому порядку через орган ДРАЦС. Важливо розуміти, що без рішення суду про безвісну відсутність розлучення в адміністративному порядку є неможливим.
Судова практика виходить з того, що тривала відсутність інформації про місцезнаходження особи створює правову невизначеність, яка порушує права другого з подружжя. Саме тому закон передбачає чіткі строки та умови для визнання людини безвісно відсутньою.
Підтвердженням факту розірвання шлюбу залежно від обраного шляху є або рішення суду, що набрало законної сили, або свідоцтво про розірвання шлюбу, видане органом ДРАЦС. Ці механізми дозволяють захистити права осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах через війну, та забезпечити законне врегулювання їхнього сімейного статусу.