Розколотий Конституційний трибунал Польщі: судді заплуталися в датах

Розколотий Конституційний трибунал Польщі: судді заплуталися в датах
Олена Стойко
Відносини правлячої уже два парламентських цикли партії «Право і справедливість»
(ПіС) з Конституційним трибуналом (КТ) Польщі не склалися з моменту їх повернення до влади
в 2015 році. В останні тижні каденції Сейму VII скликання було призначено трьох суддів до
Трибуналу (згодом ще двох), які не були приведені до присяги. Отримавши монобільшість у
Сеймі VIIІ скликання (51%) ПіС висунула п’ять своїх кандидатів на ці посади (замість законних
двох, як вирішив сам КТ), які складали присягу вночі. Серед них була і нинішній голова
Конституційного трибуналу Ю. Пшилембська. Такий крок був засуджений Європейським судом
з прав людини 7 травня 2021 року (справа Xero Flor w Polsce sp. z o.o. v. Poland № 4907/18,
https://hudoc.echr.coe.int/eng/#{%22itemid%22:[%22001-210065%22]}), на думку якого наявність
суддів-дублерів у складі Трибуналу є порушенням процедури його формування.
Для закріплення свого успіху сформований ПіС уряд проігнорував і відмовився
публікувати рішення КТ проти таких призначень, та здійснив судову реформу, що мала за мету
підвищення ефективності суду та позбавлення «посткомуністичної спадщини». В рамках цієї
реформи було встановлено шестирічний термін повноважень голови КТ, оскільки ця функція
має виконуватися у чітко визначених часових рамках. Закон, що містить цю норму, був
прийнятий 30 листопада 2016 року, тобто за три тижні до обрання 21 грудня близької соратниці
голови ПіС Я. Качинського Ю. Пшилембської на посаду голови Трибуналу після закінчення
каденції А. Жеплінського, який різко критикував судову реформу уряду.
19 грудня 2016 року відбулося три важливі події:
1) опубліковано закон «Про організацію та процедуру в Конституційному трибуналі»
(Ustawa o organizacji i trybie postępowania przed Trybunałem Konstytucyjnym
https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20160002072), прийнятий 30 листопада
2016 року, в якому з’явилася чітка і недвозначна ст. 10(2), згідно з якою «строк повноважень
Голови Трибуналу становить шість років» (набув чинності 3 січня 2017 року);
2) опубліковано «Вступні положення про організацію та процедуру розгляду справ у
Конституційному Трибуналі та закону про статус суддів Конституційного трибуналу» від 13
грудня 2016 року (Przepisy wprowadzające ustawę o organizacji i trybie postępowania przed
Trybunałem Konstytucyjnym oraz ustawę o statusie sędziów Trybunału Konstytucyjnego
https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20160002074), які набули чинності з 3
січня 2017 року;
3) втратив чинність закон «Про Конституційний трибунал» від 22 липня 2016 року
(Ustawa o Trybunale Konstytucyjnym
https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20160001157), який не передбачав
безстрокового перебування на посаді Голови Конституційного трибуналу.
4 січня 2022 року 6 з 15 суддів ТК (призначені ПіС, серед яких і замісник голови)
оприлюднили лист з вимогою до голови Трибуналу Ю. Пшилембської звільнити займану посаду
та почати процедуру обрання нового голови.
Аргументація противників подальшого перебування Ю. Пшилембської на посаді полягає
у тому, що згідно з чинними на момент її призначення законами термін її головування
визначався шестирічним строком. Тобто термін її повноважень як голови КТ сплив 20 грудня
2022 року, тому відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону «Про організацію і порядок діяльності
Конституційного Трибуналу» до 20 січня 2023 року загальні збори суддів КТ зобов’язані
скласти список кандидатів на голову і передати його президенту. При цьому, згідно з ч. 4 ст. 10
цього ж закону особа, яка раніше обіймала цю посаду, не може бути призначена повторно.

Також існують сумніви у законності призначення Ю Пшилембської на посаду голови КТ,
оскільки це суперечить ч. 2 ст. 194 Конституції та ст. 21 «Вступних положень про організацію
та процедуру розгляду справ у КТ». На той момент голова КТ уже мав призначатися
президентом серед претендентів, відібраних загальними зборами суддів. Однак постанова про
представлення Ю. Пшилембської як кандидата на посаду голови КТ відсутня. На цей факт
вказує і колишній суддя (1999-2008) та голова Конституційного трибуналу (2006-2008) Є.
Стомпінь. На його думку, зараз президент повинен звернутися до Трибуналу для отримання
списку кандидатів на голову, з-поміж яких він зробить свій вибір.
У листі-відповіді Ю. Пшилембська зазначила, що вимога шести суддів Трибуналу «не
має жодних правових підстав і є безглуздою», а її повноваження на посаді голови КТ
закінчуються після закінчення терміну її перебування на посаді судді, тобто у грудні 2024 року.
Вона вважає, що була обрана головою 21 грудня 2016 року відповідно до законодавства, яке не
регулювало строк перебування на посаді. А положення про шестирічний термін повноважень
набуло чинності через кілька днів після дня її призначення. Вона також зазначила, що
законодавством не врегульовано, що термін перебування на посаді має поширюватися на
чинного голову КТ. Такої ж позиції дотримується і прем’єр-міністр М. Моравецький, а
президент А. Дуда поки що дану ситуацію не прокоментував.
Внутрішній конфлікт в Трибуналі, що набув широкого розголосу, лише погіршує
ситуацію з верховенством права в Польщі, яка різко критикується з боку Євросоюзу, та ще
більше делегітимізує суд в очах громадян Польщі. Саме під керівництвом Ю. Пшилембської у
2020 році було прийнято рішення про практичну заборону абортів, що спровокувало хвилю
протестів по всій країні. З-поміж основних державних інститутів Польщі Конституційному
трибуналу довіряють найменше – лише 29% опитаних, а за період з 2016 по 2022 рік недовіра до
нього зросла з 33% до 52%.