Щодо дефіциту суддівських кадрів в Україні…

Європейська рада оголосила про початок переговорів з Україною та Молдовою про вступ до ЄС.

Процес євроінтеграції умовно має три виміри: (1) правовий вимір – адаптація стратегічних документів, що мають відображати зміни у правовій системі як держави-кандидата (України), так і ЄС; (2) політичний вимір – узгоджені дії законодавчої, виконавчої та судової гілок влади щодо застосування нового законодавства; (3) інституційний вимір – ефективна робота інституцій для координації, управління та моніторингу євроінтеграційного процесу.

Таким чином, кожна з гілок влади, зокрема і судова, має свої конкретні задачі, вчасне виконання яких наближає українське суспільство до членства у ЄС.

Суттєвою проблемою Єврокомісія називає дефіцит суддівських кадрів в Україні.

Цей дефіцит виник внаслідок започаткованого у 2016 році процесу оцінювання суддів, за результатами якого близько 2000 суддів пішли у відставку, та посилився через припинення повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) у 2019 році.

Комісія зазначила, що важливим кроком для України є перевірка доброчесності членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та ВККС. Наразі перевірка кандидатів до ВРП, а також формування повноважного складу ВККС завершені.

Тепер завданнями ВККС є організація процесу добору суддів у спосіб, що орієнтований, перш за все, на доброчесність суддівського корпусу. За умови його виконання імплементація Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, а отже, і судової реформи, може бути успішною.

Найбільш “свіжим” документом щодо статусу євроінтеграційних реформ, зокрема і судової реформи, є Звіт Єврокомісії щодо України за 2023 рік.

Серед рекомендацій звіту: відновити відбір суддів на основі вдосконаленої правової бази, включаючи чіткі критерії доброчесності та професіоналізму та міцну роль Громадської ради доброчесності (ГРД); відновити призупинене у 2019 році оцінювання суддів; вжити дієвих заходів щодо усунення корупційних ризиків у Верховному суді; розпочати створення нового адміністративного суду для розгляду справ за участю центральних органів влади, забезпечивши укомплектування цього суду належним чином перевіреними суддями; завершити кваліфікаційне оцінювання близько 2000 тисяч суддів за належної участі ГРД.

Зупинюся на питанні відновлення добору суддів. Наразі Україна втрачає суддів зі швидкістю трохи менше ніж один суддя щодня.

Найбільший дефіцит кадрів спостерігається в апеляційних судах. Станом на грудень 2023 року вакантних посад у системі апеляційних судів – 698. І це більше, ніж працюючих суддів (659).

15 грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала безпрецедентний відкритий конкурс на більше ніж 500 вакантних посад суддів апеляційної інстанції.

Цей конкурс є безпрецедентний з кількох причин.

По-перше, історичним є сам факт проведення конкурсу на посади суддів апеляційної інстанції. Раніше судді до апеляційного суду призначалися Верховною Радою України виключно з числа працюючих суддів. Це був непрозорий та дещо політизований процес. Зараз до участі у конкурсі запрошуються як судді, так і практикуючі адвокати й науковці.

По-друге, безпрецедентною є кількість суддів, яких ВККС планує добрати на відкритому конкурсі – близько 500 суддів апеляційних судів, що становитиме 56% від загальної кількості суддів апеляції в Україні, фактично – це кожен третій суддя апеляційного суду.

По-третє, поточні члени ВККС, яких самих було вперше обрано на відкритому конкурсі, висловлюють принципове ставлення до питання доброчесності під час конкурсу і беруть на себе відповідальність провести добір суддів у співпраці і партнерстві з громадянським суспільством. Суспільство представлятиме Громадська рада доброчесності, яка проводитиме всебічну перевірку кандидатів на доброчесність.

Новий склад ГРД було сформовано у серпні 2023 року, до нього увійшли 20 юристів, журналістів та представників громадянського суспільства, які спеціалізуються на питаннях протидії корупції та реформування сектора правосуддя.

Конкурс на суддів апеляційної інстанції стане визначальним для інституційних спроможностей судової влади ефективно працювати над завданнями, від яких залежить швидкість інтеграції України до ЄС.

Маємо надію, що відкритий і транспарентний конкурс стане стимулом для суспільства вчитися довіряти державі та її судовій системі.

Без прозорого конкурсу до апеляційних судів забезпечити відповідність судоустрою України європейським стандартам неможливо. Без довіри суспільства до судів побудувати стійку демократію так само неможливо.