Щодо права потерпілого на касаційне оскарження

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 425 КПК України потерпілий або його законний представник чи представник мають право на касаційне оскарження судових рішень з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.

Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши кримінальне провадження за касаційними скаргами на судові рішення щодо особи, засудженої за грабіж (ч. 2 ст. 186 КК України).

Вироком місцевого суду особу було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Апеляційний суд на підставі ст. 69 КК України пом’якшив покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Як зазначено в постанові ОП ККС ВС, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом, є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення.

Касаційну скаргу мають право подати, у тому числі, потерпілий або його законний представник чи представник – у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції (п. 7 ч. 1 ст. 425 КПК України).

Аналіз зазначеної норми вказує на те, що потерпілий як суб’єкт касаційного оскарження є носієм приватного інтересу.

У цьому випадку оскарження потерпілим судових рішень із підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, враховуючи законодавчі обмеження, становить приватний інтерес потерпілого у контексті права відстоювати свою позицію і намагатись встановленими законом засобами досягти зміни або скасування судового рішення.

У цьому кримінальному провадженні під час судових дебатів у судовому засіданні потерпілий повідомив, що заподіяну матеріальну та моральну шкоду йому відшкодовано, він до обвинуваченого претензій не має, на прохання останнього вибачив йому і вони примирилися, а тому просив не позбавляти обвинуваченого волі й призначити йому покарання умовно.

Подальше як апеляційне, так і касаційне оскарження потерпілий здійснював у межах свого приватного інтересу щодо відстоювання своєї позиції, заявленої під час кримінального провадження в суді першої інстанції, тобто з дотриманням вимог п. 7 ч. 1 ст. 425 КПК України.

Постанова ОП ККС ВС у справі № 641/5714/19 (провадження № 51-536кмо20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/96503072.