Vasyl
Загальне збільшення ціни за товар при послідовних змінах до договору про закупівлю (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати 10 % від ціни товару, визначеної в договорі, зокрема й у випадку закупівлі бензину і дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду.
За обставинами справи прокурор звернувся з позовом до енергопостачальника про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу, укладеного за результатами проведення публічної закупівлі на електронному майданчику «Prozorro», а також стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів.
Прокурор стверджував, що сторони підписали низку додаткових угод до договору про збільшення ціни за одиницю товару, в результаті чого ціна на електричну енергію збільшилася на понад 10 %, а загалом на 100,75 % з одночасним зменшенням обсягів її постачання, що суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Суди попередніх інстанцій вимоги задовольнили в повному обсязі, зазначивши, що загальне збільшення не має перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
За результатами перегляду судових рішень Велика Палата ВС звернула увагу, що у спірних правовідносинах договір про закупівлю та оспорювані додаткові угоди до нього були укладені в період дії положень норм ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у двох редакціях: 1) Закону № 114-ІХ (договір про закупівлю та одна з додаткових угод) і 2) Закону № 1530-ІХ (низка додаткових угод до договору). Під час оцінки цих правовідносин слід застосовувати законодавство, чинне на момент їх виникнення.
Проаналізувавши вказані редакції Закону України «Про публічні закупівлі», Велика Палата ВС дійшла висновку, що норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не має перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, яке в п. 2 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону унормовано на рівні не більше 10 %, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін.
Зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема у випадку закупівлі бензину і дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Зміни та доповнення до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару – 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, у тому числі й при здійсненні закупівлі бензину і дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину й дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів у цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
Отже, Велика Палата ВС погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про визнання оспорюваних додаткових угод до договору недійсними, оскільки ними передбачено підвищення цін на електричну енергію з перевищенням максимального ліміту в 10 %, а також за відсутності належного документального обґрунтування. Тож підстава для оплати електричної енергії за встановленою в них ціною відпала, а тому грошові кошти на підставі статей 216, 1212 ЦК України в заявленому розмірі відповідач має повернути.
Постанова ВП ВС від 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24 (провадження № 12-16гс25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/132556416.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
Джерело:
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1938526/
Коментарі
Loading…