Стратегія розвитку України в умовах геополітичних викликів: правове і наукове забезпечення

Метою даної статті є аналіз сучасного безпекового стану світу й розробка концептуальних безпекових засад формування стратегії розвитку України задля надійного захисту й успішного інноваційного розвитку нашої держави.

Ми живемо в цікавий, але одночасно складний і нестабільний час, коли коло економічних, соціальних і політичних проблем в країнах третього світу, невизначене майбутнє транскордонних, транснаціональних, трансатлантичних відносин, міграційна криза, стан міжнародної співпраці і партнерських відносин у рамках Євросоюзу в галузі безпеки й оборони, війна в Сирії, ситуація з безпекою в Азіатсько–Тихоокеанському регіоні, зокрема на Корейському півострові, бумерангом відображається і на політико–економічному стані європейських країн, в тому числі й нашої держави.  Україна як складова європейського простору так чи інакше також зазнає шкоди від таких світових потрясінь і пертурбацій.

Курс України на вступ до НАТО

У цьому аспекті виглядає своєчасним, прагматичним і доцільним прагнення нашої країни до посилення своєї безпеки в умовах геополітичних викликів, загроз і небезпек. Так, 8 червня цього року Верховна Рада накінець законодавчо закріпила пріоритетність членства України в НАТО для формування зовнішньополітичного курсу країни в новому тисячолітті.  Цим документом було внесено суттєві зміни в закони «Про основи внутрішньої й зовнішньої політики» і «Про основи національної безпеки».  Реалізація на практиці цього закону пов’язана з необхідністю формування стратегії й тактики завершення війни на сході України в тому числі, що також призвело б до зменшення небезпек для держави в аспекті терористичних атак, ризиків і загроз. Але почуття захищеності може дати не лише альянс типу НАТО або інший європейський воєнний альянс, але й завершення воєнних дій на сході країни, які, окрім людських й економічних втрат, ведуть до загроз терористичного характеру, які ми вже неодноразово спостерігали в реальності.

Очевидно, що за останні роки Україна отримала великий досвід захисту своєї незалежності і територіальної цілісності, але не лише на прагматичному людському факторі і, звичайно, часткової модернізації військової техніки, озброєння на 58%, що було зазначено  екс-міністром оборони  України Олександром Кузьмуком, оскільки без цього неможливо побудувати сучасну правову державу, яка повинна своєчасно реагувати на  будь-які терористичні виклики й загрози. Як зазначалося на засіданні Європейської Ради стосовно безпеки та оборони 22 червня 2017 року: «Тероризм досі залишається головною загрозою» [URL:  http://www.ispc.org.ua/archives/4490]. Тому співпраця, партнерство та взаємодія задля профілактики і протидії екстремізму, боротьба із засобами фінансування тероризму, нові інтернет- й грід-технології, технологічні дослідження в оборонній сфері — це основоположні пріоритети й головні висновки діяльності Європейської Ради в новому тисячолітті.

Цим же питанням була присвячена й 53-я Мюнхенська безпекова конференція, що відбулася 17–18 лютого нинішнього року, де наголошувалося, що «основною безпековою тенденцією стало зростання рівня невизначеності, тривоги та сумнівів щодо спроможності існуючих інструментів і механізмів забезпечувати належний рівень безпеки в світі» [URL:  http://www.ispc.org.ua/archives/4244]. Й хоча очевидно, що складовою частиною цієї конференції стали оглядини нової адміністрації США як відповідального глобального лідера цивілізації, спокій у сучасному світі повинен забезпечуватися належними засобами й інструментами на правовому, політичному, економічному, технологічному рівні кожної окремої країни, що було цілеспрямовано підкреслено Сполученими Штатами, які «закликали європейських союзників взяти на себе більші фінансові і матеріальні зобов’язання в рамках спільної оборони та безпеки».  Тому сьогодні більшої актуальності набуває не лише інтенсивний розвиток і модернізація сучасного оборонного комплексу держави, на який виділено 2,49% ВВП + державні гарантії на мільярди гривень у 2017 році (для порівняння, на науку було виділено в десятки разів менше), а й інтенсивний розвиток наукового напрямку, який здатний забезпечити безпеку як на рівні правової науки, так і на рівні сучасних високотехнологічних досліджень, які забезпечуються фундаментальною наукою. Очевидним є той факт, що сьогодні необхідним є комплексний консолідований підхід до розвитку як економіки, так і сучасних грід-технологій, що буде безпосередньо сприятиме розвитку й оборонного комплексу.  Економічна і політична стабільність є запорукою й гарантом  соціальної стабільності суспільства, оскільки сприяє узгодженню суперечливих та конфліктних інтересів різних політичних, фінансово-економічних, соціальних груп,  реформуванню відносин між владними інституціями і суспільством, а також зменшенню потенційного ризику використання радикальних засобів протесту «знизу» (аж до насильства), репресивних заходів з боку влади, владних інституцій і формальних та неформальних провладних громадських груп та формувань.

Небезпеки ядерної катастрофи

Необхідно із співчуттям констатувати той факт, що в місяць річниці аварії на Чорнобильській АЕС світ знову заговорив про ймовірність глобальної ядерної катастрофи. Як відомо, 4 липня «Північна Корея запустила чергову балістичну ракету, влучивши в ціль у Японському морі, а по тому в заяві оголосила, що це було успішне випробування нової міжконтинентальної балістичної ракети «Хвасон-14». З цього приводу 5 липня 2017 року за ініціативою США відбулося термінове засідання Ради безпеки ООН. Як відзначалося в заяві держсекретаря США Рекса Тіллерсона: «Щоб зупинити глобальну загрозу — потрібні глобальні дії. Озброєна ядерною зброєю Північна Корея для нас неприйнятна». До таких «глобальних дій» відносяться обіцянки США надати ядерну зброю Японії та Південній Кореї, які лише підкреслюють  відсутність дієвих ядерних гарантій безпеки неядерним державам.

Пріоритети безпекової політики для України

Ці геополітичні виклики вказують Україні на необхідність зосередитися на пошуку й розробці своїх власних засобів приєднання до глобальних зусиль щодо запобігання і протидії тероризму. Тому вважаємо, що в новому тисячолітті пріоритетним напрямом безпекової політики нашої держави повинні бути такі:

— розвиток дієвих засобів, методів і технологій у сфері безпекового й оборонного планування;

— розвиток спроможностей щодо запобігання і боротьби з тероризмом, який передбачає сучасні правові, соціально-комунікаційні та технологічні механізми регулювання в рамках ядерної криміналістики створення ефективного механізму реагування на кризові ситуації, які становлять загрозу національній безпеці;

— розвиток енергетичної безпеки, науки і технологій та захисту навколишнього природного середовища.

Системний аналіз, проведений на основі досліджень останніх безпекових заходів 2017 року, які відбулися в світі, а це саміт НАТО,  засідання Європейської Ради стосовно безпеки та оборони,  53-я Мюнхенська безпекова конференція, закрите засідання Ради безпеки ООН від 5 липня 2017 року у зв’язку із ракетними випробуваннями КНДР, дозволяє зробити висновок про необхідність формування стратегії розвитку України в новому тисячолітті. А можливі зміни щодо ядерного потенціалу окремих країн сходу роблять це завдання першочерговим. Мова про необхідність розробки комплексних і невідкладних оборонних, науково-технологічних, безпеково-правових заходів. Очевидно, що забезпечення внутрішньої безпеки повинно здійснюватися в рамках як конституційного, так і поліцейського, цивільного, господарського, адміністративного, соціально-комунікаційного, кримінального права, а зовнішньої безпеки — за допомогою виходу за межі традиційного військово-стратегічного розуміння безпеки, а також рух до узгодження інтересів держави, міжнародного співтовариства й людини. Ці засадничі положення і є стратегічним пріоритетом подальшого розвитку України в умовах геополітичних викликів, загроз і небезпек у новому тисячолітті.

Петро Біленчук, професор Київського університету права НАН України

Тетяна Обіход, cтарший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України

Джерело: ЮВУ