СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА СТАРОДАВНЕ ПРАВО – ЛЕГАЛІЗОВАНИЙ ДЕРЖАВОЮ ПРАЙС-ЛИСТ НА ЗЛОЧИНИ

VI століття,  Салі́чна пра́вда або «Салічний Закон» (лат.Lex Salica, Pactus legis Salicae) — збірник записів звичаєвого права германського племенісалічних (приморських) франків, одна з найранніших та найобсяжніших варварських правд. Найдавніший текст пам’ятника, записаний народною латиною, створений на початку VI століття за правління короля Хлодвіга I та складався з 65 статей, які містили здебільшого перелік штрафів за правопорушення

♦ За вбивство вільного франка призначався значний вергельд – 200 солідів

♦ Вергельд за вбивство франка, який перебував на королівській службі, потроювався: так, за вбивство графа, королівської посадової особи призначалася виплата – 600 солідів.

♦ Якщо граф був із напіввільних литів або рабів короля, сума знижувалася – до 300 солідів.

♦ Багаторазово збільшувався вергельд за вбивство королівського дружинника під час перебування його на службі. Так, вбивство у військовому поході каралося виплатою – 1800 солідів.

♦ Особливу групу суб’єктів правового захисту складали особи духовного звання: за вбивство простого священика сплачувалось 600 солідів, за вбивство єпископа – 900 солідів.

Вергельд за вбитого ділився на дві частини: одна йшла синам убитого, інша – його найближчим родичам з боку батька або матері. Якщо у потерпілого не було родичів, ця частина вергельда йшла в скарбницю (титул XII, 1-2).

Сплата штрафу, будучи непосильною одній особі, здійснювалася сукупними зусиллями всіх членів роду, до якого належав злочинець. Можна було звільнитися від колективної відповідальності за своїх родичів, якщо провести на загальних зборах громадян церемонію, яка спричиняла розрив родинних зв’язків: розламати над головою чотири вільхові. прута і розкидати їх на чотири сторони

Дев’ятикратний вергельд слідував за «людовбивство згромадженням» особи, яке знаходиться на королівській службі, в його будинку (титул XII, 1).

У Салічній правді детально перераховувалися різні види тілесних ушкоджень, побоїв, образ словом чи дією

♦ Штрафи за заподіяння тілесних ушкоджень варіювалися – від 9 до 200 солідів

♦ За кастрацію людини слід було сплатити – 200 солідів.

♦ За низку каліцтв, нанесених одночасно, призначався штраф у розмірі – 100 солідів .

Хто мав гроші – мав змогу у ті варварські часи непогано розважитись…

У списку тілесних ушкоджень згадувалися і вибите око, і відірване вухо, і той чи інший відірваний палець. Наприклад, за палець, «яким натягують цибулю», присуджувався штраф – 35 солідів і лише 9 солідів – за безіменний палець

У всіх варварських правдах передбачалась посилена охорона життя, здоров’я та честі вільної жінки.

Потрійний вергельд за її вбивство зв’язувався в Салічній правді зі здатністю до народження дітей: якщо жінка не могла народжувати дітей, вергельд становив – 200 солідів, вагітність підвищувала штраф – до 700 солідів.

До тих, хто ображав жінку безпідставно, називаючи її блудницею, салічний закон був суворим: штраф у цьому випадку сягав – 45 солідів.

«Руська правда» (“Правда Ярослава”) — збірка стародавнього руського права, складена в Київській державі у XI—XII ст. на основі звичаєвого права. Руська Правда містить норми кримінального, спадкового, торгового і процесуального законодавства.

Пам’ятка української мови. Зі всіх відомих пам’яток ХІ ст. специфічні риси української мови найбільшою мірою відобразила «Руська Правда».

Вбивство. Диференційовані штрафи за соціальним станом убитого:

за вбивство привілейованих людей – «княжих мужів» (дружинників, князівських слуг ) встановлювався подвійний кримінальний штраф – 80 гривень;

за городян, купців, мечників – 40 гривень;

за холопа – 5 гривень.

Заподіяння тілесних ушкоджень (воно могло висловитися у нанесенні ран, відсіканні руки, ноги, позбавленні ока; за заподіяння тілесних ушкоджень призначався штраф у розмірі – 12, 20 гривень, який сплачувався князеві як «урок» на користь потерпілого).

Злочини проти честі, чи образу дією – виривання бороди, вусів, штовхання. Вони спричиняли великий штраф – 12 гривень.