Велика палата 12 вересня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням 56 народних депутатів України.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська повідомила, що народні депутати звернулися до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину дванадцяту статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ від 17 листопада 1992 року № 2790–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 2790) та абзаци третій, четвертий пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148–VІІІ (далі – Закон № 2148).
Згідно з абзацами третім, четвертим Закону №2148 частину дванадцяту статті 20 Закону № 2790 викладено в такій редакції: «Пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“».
Автори клопотання стверджують, що оспорювані приписи законів належно не гарантують трудових прав народних депутатів України в частині пенсійного забезпечення та не відповідають приписам Конституції України „в частині поширення їхньої дії на народних депутатів України I–VII скликань, народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року, а також осіб, які мали право на пенсійне забезпечення народних депутатів України I–VII скликань та народних депутатів України VIII скликання, повноваження яких почалися до 1 жовтня 2017 року“.
На їх переконання, Закон № 2148 усупереч своєму цільовому призначенню, що випливає з його назви, призвів до зменшення розмірів пенсійного забезпечення народних депутатів України та погіршив умови соціального захисту для непрацездатних членів їхніх сімей, які отримують пенсію за віком померлого годувальника.
На підтвердження своєї позиції автори клопотання посилаються, зокрема, на приписи Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, практику Європейського суду з прав людини, закони України.
Аргументуючи твердження про неконституційність оспорюваних приписів законів, суб’єкт права на конституційне подання зазначає, зокрема, про особливий правовий статус народних депутатів України, порушення легітимних очікувань відповідних категорій осіб, негарантованість належним чином трудових прав народних депутатів України в частині їх пенсійного забезпечення, а також порушення соціальної справедливості у нарахуванні пенсії народним депутатам відповідних попередніх скликань.
Суддя-доповідач також поінформувала, що з метою повного і об’єктивного розгляду справи надіслано листи-запити до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства соціальної політики України та низки закладів вищої освіти щодо питань, порушених у конституційному поданні.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі.
На пленарному засіданні були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський та інші громадяни України.
Джерело:
https://ccu.gov.ua/novyna/sud-rozglyadav-spravu-stosovno-zabezpechennya-garantiy-trudovyh-prav-narodnyh-deputativ
Коментарі
Loading…