Vasyl
Судді Верховного Суду взяли участь у низці заходів Ради Європи в Страсбурзі, які були присвячені стійкості правосуддя в умовах війни, виконанню рішень Європейського суду з прав людини, цифровій трансформації правосуддя та застосуванню штучного інтелекту в судах. Українську судову владу представили, зокрема, Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич і суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська, яка входить до складу Європейської комісії з ефективності правосуддя (CEPEJ) Ради Європи.
3 грудня представники ВС взяли участь у Cyberjustice Europe Conference 2025, присвяченій темі «Virtual and Augmented Reality in Justice: Uses and Issues». Учасники конференції обговорили ключові напрями використання технологій віртуальної та доповненої реальності в системі правосуддя, зокрема імерсивні середовища для підтримки, підготовки та захисту потерпілих і свідків, можливості застосування віртуальних реконструкцій та 3D-моделювання для точного відтворення місць злочину, використання VR/AR у відновному правосудді для підсилення емпатії та сприяння ресоціалізації правопорушників, а також вплив віртуальних середовищ на сприйняття доказів, поведінку учасників процесу та якість судового розгляду. Окрему увагу приділено питанням цифрової етики, безпеки даних і допустимості цифрових доказів, а також розвитку віртуальних залів суду та «цифрових двійників» як інноваційних інструментів підготовки фахівців.
Цього ж дня за підтримки представництва України при Раді Європи також відбувся показ документального фільму «Іменем твоїм: правосуддя в умовах війни» («In Your Name: Justice in Wartime»), створений за участю проєкту ЄС «Право-Justice».
Після демонстрації фільму провели дискусію «Resilience of Ukrainian Judiciary: Beyond the Reports and Reforms», у якій взяла участь Олександра Яновська як член CEPEJ від України. У своєму зверненні вона наголосила, що українські судді продовжують здійснювати правосуддя під обстрілами, проводять засідання в укриттях і захищають права людей навіть тоді, коли їхня безпека перебуває під загрозою.
Доповідачка звернула увагу на безпрецедентні виклики, з якими стикається українська система правосуддя: зруйновані будівлі судів, нестачу кадрів, перебої з електропостачанням, а також понад 180 тис. зареєстрованих воєнних злочинів, що суттєво впливають на навантаження. Незважаючи на ці труднощі, у 2024 році українські суди розглянули більше як 4 млн справ, що свідчить про високий рівень довіри суспільства до правосуддя навіть у воєнний час.
Віталій Уркевич розповів про колегу, суддю Верховного Суду Леоніда Лобойка, який загинув від удару російського дрона під час гуманітарної поїздки наприкінці вересня 2024 року, відзначивши, що його принциповість, людяність і відданість правосуддю залишаються прикладом для всіх.
4 грудня Віталій Уркевич та Олександра Яновська взяли участь у 45-му пленарному засіданні Європейської комісії з ефективності правосуддя (CEPEJ), де було ухвалено низку стратегічних рішень щодо розвитку судових систем європейських країн на найближчі роки. CEPEJ затвердила нову Дорожню карту на 2026–2029 роки (Valletta Plan), спрямовану на зміцнення верховенства права через підвищення довіри до судових систем і покращення захисту користувачів правосуддя. Було схвалено програму діяльності на 2026–2027 роки, поновлено мандати робочих груп з оцінювання судових систем, якості та кіберправосуддя й штучного інтелекту, а також розширено повноваження групи з питань управління судовим часом із створенням нової робочої групи з ефективності судових проваджень.
Під час засідання були ухвалені настанови щодо використання генеративного штучного інтелекту в судах, які мають допомогти правникам у відповідальному та безпечному застосуванні таких технологій. Комісія також затвердила чекліст з доступу до правосуддя як інструмент для судів, що прагнуть підвищити рівень доступності своїх послуг, і Посібник щодо участі дітей у сімейній медіації.
За ініціативи представника України Олександри Яновської та за підтримки представництва України при Раді Європи під час пленарного засідання CEPEJ відбувся показ документального фільму «Іменем твоїм: правосуддя в умовах війни» («In Your Name: Justice in Wartime»). Судді Верховного Суду Олександра Яновська і Віталій Уркевич висловили щиру вдячність європейській спільноті за підтримку України під час повномасштабного воєнного вторгнення та звернули увагу на безпрецедентно складні умови функціонування судів в Україні.
5 грудня відбулася експертна дискусія «Виконання рішень Європейського суду з прав людини – заради демократичної безпеки в Україні», організована Департаментом виконання рішень Європейського суду з прав людини Ради Європи.
Віталій Уркевич представив доповідь про практику Великої Палати Верховного Суду щодо перегляду справ після встановлення ЄСПЛ порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Він наголосив, що механізм перегляду національних рішень на підставі рішень ЄСПЛ є одним із ключових інструментів реалізації конституційної гарантії, закріпленої в ч. 5 ст. 55 Конституції України, – права особи після використання національних засобів захисту звернутися до міжнародних судових установ, а також обов’язку держави відновити порушені права не лише формально, а й по суті (restitutio in integrum). Велика Палата щоразу шукає баланс між повним і ефективним відновленням прав особи та принципами правової визначеності й захисту прав інших учасників правовідносин. Якщо порушення, встановлені ЄСПЛ, є настільки істотними, що ставлять під сумнів справедливість або обґрунтованість національного рішення, повторний розгляд справи стає необхідним.
Доповідач навів низку показових прикладів. Так, у справі «Діденко проти України» Велика Палата забезпечила повторний апеляційний розгляд справи, оскільки ЄСПЛ констатував порушення принципу рівності сторін – заявника фактично позбавили можливості надати зауваження на апеляційну скаргу. Аналогічний підхід було застосовано у справах «Леонідов проти України», «Яковлєва проти України», «Левчук проти України», «Шемет проти України» та інших, у яких встановлені ЄСПЛ процесуальні порушення істотно вплинули на результат вирішення справ на національному рівні. Віталій Уркевич звернув увагу й на справи щодо права власності та принципу належного урядування – «Дроздик та Мікула проти України», «Федерація профспілкових організацій Чернігівської області проти України», де Велика Палата або направляла справи на новий розгляд, або самостійно змінювала підхід до оцінки пропорційності втручання в майнові права. Важливим кроком щодо розвитку підходів до перегляду рішень після ЄСПЛ стала справа «Михайлик та інші проти України», у якій Велика Палата підтвердила, що предметом перегляду можуть бути не лише вироки чи інші судові рішення по суті обвинувачення, а й рішення слідчого судді, постановлені на стадії досудового розслідування, – якщо саме в цих рішеннях втілено порушення, констатовані ЄСПЛ.
Віталій Уркевич зупинився й на питанні процесуальних строків для ініціювання перегляду національних судових рішень. Він нагадав, що Конституційний Суд України визнав неконституційною абсолютну заборону поновлення десятирічного строку для звернення із заявою про перегляд рішень після ЄСПЛ, а законодавець, ухваливши Закон України від 11 березня 2025 року № 4283-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини», привів процесуальні кодекси у відповідність до цього рішення. Тепер, з урахуванням тривалості проваджень у ЄСПЛ, Велика Палата наділена повноваженнями щодо поновлення пропущених строків, що робить механізм виконання рішень ЄСПЛ реалістичним та ефективним. При цьому Велика Палата, як зауважив доповідач, не вважає перегляд судових рішень автоматичним наслідком кожного рішення ЄСПЛ (якщо встановлене порушення, наприклад, стосується лише тривалості судового розгляду і не впливає на результат вирішення справи, виплаченої справедливої сатисфакції може бути достатньо), а повторний розгляд справи – непропорційним і таким, що здатен порушити права третіх осіб.
Суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська представила розгорнуту аналітичну доповідь про функціонування українських судів у воєнний час та про виконання рішень ЄСПЛ у кримінальній сфері, зокрема щодо відновлення втрачених матеріалів кримінальних проваджень і виконання рішення «Медвідь проти України».
Один блок доповіді стосувався розвитку законодавства та судової практики з відновлення втрачених матеріалів кримінальних проваджень у контексті права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції. Олександра Яновська нагадала, що до 2022 року розд. VII КПК України фактично дозволяв відновлювати лише матеріали проваджень, завершених вироком, що породжувало правову невизначеність для осіб, чиї справи були втрачені на стадії досудового розслідування або судового розгляду до ухвалення вироку. На ці проблеми вказав і ЄСПЛ у рішенні «Куроченко та Золотухін проти України», в якому констатував порушення ст. 6 Конвенції саме через відсутність процедури відновлення матеріалів на такій стадії. В умовах війни й масового знищення матеріалів проваджень на окупованих територіях ситуація загострилася, що зумовило ухвалення Закону України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» та Закону України від 16 листопада 2022 року № 2751-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення положень про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, скасування запобіжного заходу для проходження військової служби в умовах воєнного стану» і запровадження ст. 615-1 КПК України.
Нова норма суттєво розширила можливості для відновлення втрачених матеріалів: дозволено відновлювати провадження як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду до набрання вироком законної сили; коло суб’єктів, уповноважених ініціювати таке питання, включає не лише прокурора, слідчого чи дізнавача, а й сторону захисту, потерпілого та сам суд; скасовано імперативну вимогу точного відтворення всіх матеріалів – суд може відновити їх у тому обсязі, який є достатнім для ухвалення рішення на відповідній стадії або для забезпечення апеляційного чи касаційного перегляду.
На прикладі практики судів Дніпропетровської області за 2025 рік Олександра Яновська продемонструвала, що механізм відновлення реально працює: суди відновлюють матеріали проваджень для продовження досудового розслідування, для забезпечення розгляду клопотань про запобіжні заходи, для апеляційного перегляду вироків, а іноді й за власною ініціативою суду. Водночас чимало ухвал про закриття розгляду таких клопотань пов’язані з недотриманням формальних вимог ст. 615-1 КПК України (відсутність переліку документів, відсутність доказів факту втрати матеріалів, помилки в даних, неналежне засвідчення копій тощо) або недостатністю наданих документів. Суддя наголосила, що навіть у разі закриття розгляду учасникам провадження завжди роз’яснюється право повторно звернутися з належно оформленим клопотанням, що відповідає стандарту доступу до правосуддя.
У контексті виконання рішення ЄСПЛ у справі «Медвідь проти України» Олександра Яновська розповіла про впровадження в Україні нового механізму заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк. ЄСПЛ визнав, що до 3 березня 2023 року засуджені до довічного позбавлення волі фактично не мали чітких і реалістичних перспектив звільнення, що суперечило ст. 3 Конвенції, однак відзначив, що після запровадження нового механізму така перспектива з’явилася. Верховний Суд, реагуючи на це рішення, довів його висновки до відома суддів і зібрав статистичну інформацію в апеляційних судах. За період з 3 березня 2023 року до 31 березня 2025 року 60 засуджених осіб скористалися цим механізмом – їхнє довічне покарання було замінено на позбавлення волі на строк від 15 до 20 років. У своїх ухвалах суди оцінюють не лише формальний строк відбутого покарання (не менше 15 років), а й реальні зміни в особі засудженого: його поведінку, результати ресоціалізації, ставлення до вчиненого. Таким чином, Україна вже створила функціонуючу систему перегляду довічних вироків, яка відповідає європейським стандартам.
Джерело:
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1933639/
Коментарі
Loading…