Судові баталії Варшави та Брюсселю

Судові баталії Варшави та Брюсселю                                                                                         Польща як ніколи близька до застосування проти неї фінансових санкцій за відхід від основоположних принципів Євросоюзу, зокрема верховенства права. До кінця місця Варшава та Брюссель мають узгодити фінансування Національного плану відбудови, реалізація якого передбачає виділення Польщі  €35,4 млрд як допомогу після пандемії.

Найбільше дискусій точиться про «способи перевірки» виконання вимог, що перешкоджають виділенню коштів з фондів Євросоюзу. Кожен пункт претензій Єврокомісії до Польщі досить детально виписаний і у ньому зазначено не лише орган, відповідальний за ліквідацію порушення, а закріплено вимогу  про запровадження механізму перевірки виконання взятих зобов’язань. Так у частині, що стосується «реалізації реформи, що зміцнює незалежність та неупередженість судів» вказано, що Польща повинна опублікувати як звіт про вжиті заходи, так і підсумковий документ, який детально описує спосіб реформування разом зі списком суддів, обраних до Верховного суду, та інформацію про їх участь в ліквідованій Дисциплінарній палаті, а також звіт на основі даних з судів про всі дисциплінарні провадження  та клопотання про зняття суддівської недоторканності.

Щодо способів перевірки у сфері дотримання принципу верховенства права, тобто виправлення становища суддів, які постраждали від рішень Дисциплінарної плати, передбачається публікація офіційного документа щодо виконання цього пункту зауважень, що має доповнюватися детальним звітом на основі даних з Верховного суду. Він має містити усю інформацію про справи суддів, які перебувають на розгляді дисциплінарного органу із зазначенням застосованих до них санкцій, дати повторного провадження, засідання та будь-яких  інших рішень.

Одним зі шляхів врегулювання суперечностей могло б стати фактичне визнання покращення ситуації з дотриманням верховенства права в державі. На початку листопада уряд Польщі звернувся до Єврокомісії з проханням зупинити нарахування щоденного штрафу в €1 млн за невиконання Варшавою рішення Європейського суду щодо судової системи. Польща наполягає, що штраф, який на сьогодні сягнув майже €366 млн, має бути скасовано, оскільки вона виконала вимогу про ліквідацію Дисциплінарної палати суддів. Оскільки закон про її ліквідацію зрештою був прийнятий та набув чинності 15 липня 2022 року, то саме з цього моменту слід скасувати зняття штрафу.

У липні 2021 року Європейський суд постановив розпустити Дисциплінарну палату, оскільки її «незалежність не може бути гарантована», а її подальша діяльність «може завдати серйозну і незворотну шкоду правовому порядку Євросоюзу». Проте палата продовжувала функціонувати, тому в жовтні Європейський суд наклав штраф, який мав стягуватися з 3 листопада 2021 року з коштів, що виділяються Польщі з європейських фондів.

Проте рішення Європейського суду щодо стану судочинства в Польщі було досить розлогим і вимагало вжиття цілого комплексу заходів, а не лише ліквідації Дисциплінарної палати. Так, воно передбачало призупинення дії рішень про зняття імунітету суддів від судового переслідування, прийнятих цим органом. Крім того, саме Європейський суд, а не Єврокомісія, яка його лише стягує, має прийняти рішення про скасування штрафу. До того ж у липні цього року голова Єврокомісії У. фон дер Ляйн заявила, що новостворена палата не відповідає вимогам Євросоюзу. Коли вона повторила свою позицію у вересні, представники правлячої партії «Право і справедливість» звинуватили її у втручання у внутрішні справи з політичних міркувань. Опозиційні сили в Польщі наполягають, що новостворена палата є практично аналогом попередньої і жодним чином не гарантує незалежності суддів.

Проте в уряді Польщі вважають, що якщо Єврокомісія не прийме позитивного рішення щодо скасування штрафу, то вони звернуться зі скаргою до Європейського суду. І якщо цей судовий позов Польщі проти органів Євросоюзу має потенційний характер, то Варшава уже подала в Європейський суд позов проти Брюсселю, зокрема щодо його плану зменшити споживання газу у спільноті до 15%. На початку серпня ЄС прийняв план надзвичайних заходів в енергетичній сфері кваліфікованою більшістю голосів країн-членів. Польща та Угорщина були проти і тепер Варшава наполягає, що план був затверджений з порушенням норм європейського права, оскільки не отримав одноголосної підтримки з боку держав-членів. У результаті Польща не змогла скористатися правом вето, хоча воно чітко прописане в правових документах ЄС.

У письмовому зверненні до Європейської Ради уряд Польщі відзначив, що має «серйозні заперечення щодо змісту [плану], включаючи зокрема недосконалу правову та договірну основу». Згідно зі ст. 192 Угоди про функціонування Євросоюзу, Європейська Рада має «діяти одноголосно у  … заходах, що мають значний вплив на вибір держав-членів щодо різних джерел енергії та загальну структуру енергетичного забезпечення».  Відповідно Польща виступає проти будь-якої держави чи Європейської комісії, що накладає обмеження на інші держави. На думку польського міністра юстиції С. Калети, «ЄС намагається скористатися енергетичною кризою, щоб повністю взяти на себе повноваження щодо формування енергетичного балансу». А газовий план є однією з численних спроб Євросоюзу протягом останніх років впровадити нові рішення у сфері енергетики, що включає «правові акти, з руйнівним наслідками для Польщі».

Отже, замість того, щоб зосередитися на приведенні у відповідність своєї судової системи до європейських вимог, Варшава вдалася до тактики розширення переговорного поля, застосовуючи принцип верховенства права для оскарження рішень Євросоюзу.

Олена Стойко, спеціально для ЮВУ