В одному зі своїх нових постів на фб Том Купер звернув увагу, що в британському видавництві, з яким він співпрацює, з’явилася книжка Едварда Кровнтера «УКРАЇНСЬКА ВІЙНА. Том 1. Збройні формування Донецької народної республіки». В анотації до книги напряму сказано, що йдеться про сепаратистське утворення, проте назва все одно неприпустима.
Купер прокоментував появу цієї книжки, констатувавши, що вона навряд чи сподобається його читачам в Україні й анонсував, що невдовзі з’являться нові книжки серії, до яких вже він матиме стосунок й котрі показуватимуть ситуацію з українського боку.
Хочемо зазначити, що ми не вважаємо цей пост Тома Купера «рекламою» книжки Едварда Кровнтера, а його самого – відповідальним за обурливу назву видання. Том Купер пише огляди, котрі цінують читачі в Україні та за кордоном і переконано симпатизує нам у нашій спільній боротьбі проти російських загарбників. Бачимо це й у сьогоднішньому звіті, який наводимо нижче.
Ми продовжимо перекладати звіти Тома Купера.
ВІЙНА В УКРАЇНІ, 15-16 ЧЕРВНЯ 2022
Дорого ранку всім! [Опубліковано 17.06 о 10.30 за Києвом].
От і минуло ще три тижні, «а проте» — попри очікування багатьох — Збройні сили України досі не розбито. Що тепер робити бідолахам, які так чекали поразки українців — не уявляю. Що ж до мене, то я й далі писатиму звіти, коли матиму час.
Учора, якраз під час візиту в Київ двох банкірів і одного юриста, по всій Україні лунала повітряна тривога; а проте я знайшов лиш одне повідомлення про авіаобстріл: уночі з 15 на 16 червня росіяни вдарили по Садівській громаді (південно-західна околиця Сум). Загинуло четверо і травмовано шестеро цивільних. Десь в іншому місці ракети влучили у поїзд, який віз гуманітарну допомогу (продукти харчування), але зараз я ніяк не можу знайти детальнішої інформації.
Минулі кілька днів над лінією фронту активно літали російські бойові гелікоптери та Су-25. Як завжди, вони діяли за принципом «насипай і тікай». Воно й не дивно: ані Су-25, ані жоден російський бойовий гелікоптер не оснащено «автоматичною» системою керування вогнем, пілот мусить усе робити «руками». А якщо він помилиться хоча б на 0,5 градуса (відхилиться ліворуч-праворуч або вгору-вниз), летітиме хоч на кілька кілометрів швидше чи повільніше, то з великою ймовірністю його снаряд упаде далеко від цілі.
Удар викликав цілу хвилю детонувань – вибухи тривали цілий день і, вочевидь, знищили більшість запасів росіян, заготованих для наступу в напрямку Бахмута.
Свіжа інформація: сьогодні рано-вранці російська ракета вдарила у промзону в Миколаєві, влучила або в завод «Екватор» (що виготовляє холодильне обладнання), або в «Кристал» (він більше не працює, приміщення здаються під офіси). Повідомляють про одного загиблого і шістьох поранених. На відео — адміністративна будівля «Кристалу»: ракета впала десь позаду нього.
Харків… Не впевнений, що тут зараз відбувається щось «грандіозне», хоча росіяни весь час цим хваляться. За минулі дні вони чимало нарозказували: спершу буцім «російські збройні сили активно атакують», потім нібито вони розгорнули «масштабний наступ». У результаті українці звільнили Шопине і Соснівку. Проблема в тому, що росіяни розмістили свої артилерійські установки на північ від кордону, вже в рф, а Київ відмовляється обстрілювати російські території.
Світлодарськ-Слов’янськ… Два дні тому росіяни захопили Богородичне. Після цього ЗСУ атакували їх із флангу — з півдня, і добряче прорідили ряди ще однієї БТГр (уже третьої за чотири дні, і то тільки в цьому районі). Схоже, це була звична для українців нічна вилазка, яку очолювали Сили спеціальних операцій: росіяни таких атак, м’яко кажучи, не люблять. Отже, за Богородичне нині (знову) триває боротьба. Я вважаю, що той факт, що українці змогли здійснити контратаку просто посеред «великого» російського наступу («великого» в лапках, бо армії росії, очевидно, бракує людей для чогось більшого, ніж наступ на 2-4 км вздовж лінії фронту), багато про що свідчить. «Утім», росіяни стверджують, ніби увійшли в Долину… Що ж, може й так, але там їм добряче насипали кілька з’єднань українських Су-25…
У цьому районі росіянам складно наступати ще й через специфічний рельєф: численні пологі пагорби, низини і ставки, ліси й озерця, оточені низькими деревами й чагарниками: багато місць для чудових засідок.
Сєвєродонецьк… Росіяни і далі стверджують, що оточили 500-2500 українських (та іноземних) військових на заводі «Азот»; адже третій і останній міст до Лисичанська знищено. Крім того, двох американських солдатів захопили в полон. Але враховуючи той факт, що українці досі контролюють частину Сєвєродонецька, Метьолкіне і Борівське, у мене складається враження, що ті військові в оточенні не почуваються аж такими відрізаними. Але що залишиться від міста, коли всі бої закінчаться?…
Попаснянський клин… росармія знову тут атакує. Із заходу, як стверджують самі росіяни, вони перерізали трасу Т1302. Доказів я поки не бачив; думаю, найбільше, на що спромоглися збройні сили рф, — відійти від цієї дороги щонайбільше на кількасот метрів. 14 червня росіяни, здається, врешті захопили Комишуваху, принаймні її південно-західний край. Потім почали просуватися на північ і до ранку 16 червня 11-ий полк «днр» «восток» заявив, що захопив Врубівку (ясно, що після активних артобстрілів). Сьогодні зранку інформація підтвердилася. Також вони стверджують, ніби от-от зімкнуть кільце навколо українського батальйону в Золотому; втім, доказів я не знаходжу. Навпаки, «вагнер» і збройні сили рф ледве утримують Катеринівку і Березівське.
Усе це нагадує такий собі пінг-понг: деякі населені пункти за останні 3-4 тижні переходили з рук у руки по 3-4 рази. Тим часом, загинуло багато молодих людей, було втрачено купу дорогого озброєння і зруйновано майбутнє кількох сіл… Як на мене, ситуація значно серйозніша далі на південь, у районі Світлодарська. Три дні тому росіяни прорвали тут лінію оборони українців уздовж траси М03: вони атакували з Іловайська та Відродження, перейшли через трасу і їх змогли зупинити аж після захоплення Вершини. Так армія рф опинилася за лінією розмежування на північ від Горлівки. Росіяни стверджують, що вони також атакували з міста у напрямку Зайцевого, Травневого і Доломітного. Українські сили на схід від Бахмута були, очевидно, надто слабкі, і їм, щоб не потрапити в оточення, довелося покинути позиції, де вони стояли вісім років до того. Тепер формується нова лінія фронту — від Покровського до Зайцевого, а це означає, що ТЕС у Вуглегірську опинилася в руках росіян.
Чому це так важливо? Бо тепер війська рф контролюють відрізок залізниці від Попасної до Горлівки, а значить, можуть організувати забезпечення своїх військ у цьому районі. Вочевидь, тепер завдання українців — знайти підкріплення і швидко кинути його на цю ділянку фронту. Для цього, найімовірніше, доведеться послабити позиції деінде; думаю, саме цього й домагалися росіяни.
У ході контрнаступу українцям вдалося звільнити Солдатське, Правдине й Олександрівку, це вже підтверджена інформація. Поки що непідтвердженою залишається контратака росіян, які намагаються відтіснити ЗСУ з Олександрівки до Станіслава (обидва села — на півдні, на узбережжі моря).
Українці стверджують (
https://t.me/dvish_alive/15062 ), що сьогодні вранці поцілили ракетою BGM-84 «Гарпун» у російський буксир «Васілій Бех» у північно-західних водах Чорного моря.
ФОТО: Український Су-25 на низькій висоті десь неподалік від Слов’янська (вчорашнє фото).
Редакція: Ростислав Семків
Нагадуємо, що наші переклади найшвидше з’являються на телеграм-каналі “Аналітика: переклади і першоджерела”.
Коментарі
Loading…