У Київському національному університеті обговорили виклики та перспективи реформування вищої юридичної освіти в Україні

Захід відбувся у змішаному форматі – наживо й онлайн – і зібрав керівників та викладачів закладів вищої освіти, народних депутатів, представників Вищої ради правосуддя, Асоціації правників України, міжнародних експертів.

Ректор КНУ Володимир Бугров «Якісна юридична освіта з її ціннісним компонентом – одна із засад утвердження верховенства права, тому ми постійно перебуваємо в пошуку вдосконалення моделей та умов навчання в ННІ права та ННІ міжнародних відносин КНУ».

Результатом понад 15-річних дискусій про розвиток юридичної освіти стали концепція її реформування та проєкт Закону України «Про вищу правничу (юридичну) освіту та первинний доступ до правничої професії». Водночас законопроєкт ще не зареєстрований у парламенті. Під час фахового обговорення було розглянуто основні положення запропонованої реформи юридичної освіти.

Секторальний менеджер Представництва ЄС в Україні Албан Біосса наголосив на стратегічному значенні якісної правничої освіти для процесу євроінтеграції та боротьби з воєнними злочинами.

Представниця проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська підкреслила важливість формування нового покоління юристів для завершення системних реформ у сфері юстиції.

Голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань правової політики Микола Стефанчук наголосив на важливості напрацювання «такого механізму підготовки юристів і доступу до юридичної професії, які б гарантували кожному і кожній справедливий доступ до правосуддя та забезпечення їхніх прав»

Ключові елементи реформи передбачають перехід до наскрізної магістратури, запровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ), оновлення ліцензійних умов та моніторинг якості освітніх програм. Законопроєкт також встановлює чітке розмежування між підготовкою юристів і працівників правоохоронних органів, зокрема шляхом заборони підготовки правників у закладах зі специфічними умовами навчання.

Учасники дискусії акцентували на необхідності інституційної узгодженості нововведень, зміцненні практичної частини підготовки та приведенні української юридичної освіти у відповідність до європейських стандартів. Обговорення виявило також занепокоєння щодо потенційного звуження академічного плюралізму через впровадження наскрізної магістратури.

Усі присутні зійшлися на думці, що реформа має забезпечити не лише якісну професійну підготовку, а й справедливий доступ громадян до правосуддя.

Докладніше: https://knu.ua/news/13609