Vasyl
Свобода слова беззаперечно є базовою цінністю демократичного суспільства. Водночас поряд із цим правом стоїть не менш важливий принцип — незалежність судової влади. Дотримання балансу між цими двома елементами правової держави сьогодні є одним із ключових викликів у площині взаємовідносин між судами та суспільством.
Про це зауважив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час круглого столу «Взаємодія судової влади та медіа», організованого Верховним Судом спільно з Програмою підтримки ОБСЄ для України.
Голова ВС також звернув увагу на те, що образ судової влади в очах суспільства формується переважно через призму окремих негативних ситуацій, тоді як позитивні приклади роботи суддів, на жаль, залишаються менш помітними. Водночас судді не є байдужими до суспільної оцінки своєї діяльності, і навіть за безумовного дотримання принципу незалежності інформаційний тиск не може проходити абсолютно безслідно в емоційному плані.
Негативна риторика щодо судової влади в медіа суттєво впливає і на суспільні настрої. Вона впливає на формування громадської думки, що призводить до нових хвиль закликів до судових реформ, які створюють додаткові труднощі для роботи всієї системи, замість того щоб зміцнювати її.
За словами Голови ВС, в умовах повномасштабної війни судовій системі вдалося зберегти стабільність, забезпечити належний доступ громадян до правосуддя та безперервність здійснення правосуддя, що заслуговує на позитивну суспільну оцінку, адже це є важливим показником її стійкості та спроможності працювати навіть у кризових умовах.
Разом із тим суди докладають зусиль і до налагодження діалогу із суспільством, відповідаючи на його запит щодо максимальної транспарентності правосуддя. Власними силами й за допомогою медіа суди пояснюють логіку ухвалених ними рішень, причини й передумови формування певної судової практики з тих чи інших питань тощо.
Підсумовуючи, Станіслав Кравченко зазначив, що такі обговорення в колі суддів і представників журналістської спільноти покликані насамперед сприяти налагодженню конструктивного діалогу, узгодженню шляхів вирішення проблемних питань взаємодії та побудові співпраці на засадах взаємоповаги і взаєморозуміння.
Захід відбувся під модеруванням Голови Комісії з журналістської етики, журналіста, редактора, теле- і радіоведучого, медіаексперта Андрія Куликова і Голови Комітету Асоціації правників України з процесуального права Сергія Гришка. Як зазначили модератори, мета обговорення – знайти баланс між висвітленням суспільно важливих процесів і суддівською незалежністю та авторитетом судової влади.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин акцентував: «Якщо суд не буде говорити про себе, про нього говоритимуть невдоволені». Якщо суди не формуватимуть проактивну комунікацію про себе, не будуть роз’яснювати проблеми, виклики, загрози, досягнення, то в інформаційному просторі переважатиме негатив, переконаний спікер. За його словами, зараз ми переходимо до наступальної комунікації, коли суд починає говорити не лише тоді, коли вже не можна не говорити, а заздалегідь, щоб пояснювати плани, напрями, рішення, перспективи.
Як зауважив Ярослав Юрчишин, журналісти, як і все суспільство, так само зацікавлені в справедливому суді, що гарантує відсутність тиску на медіа і врегулювання конфліктів. Комунікація не вирішує проблеми, але вона створює умови, за яких можна ефективніше відповідати на виклики. Отже, щоб суспільство зрозуміло судову систему, потрібно налагодити комунікацію.
Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач наголосила, що суспільство повинно мати можливість отримувати належну й достовірну інформацію про діяльність судової гілки влади, адже саме від якості цієї інформації формуються уявлення громадян про роботу державних інституцій. За її словами, засоби масової інформації відіграють ключову роль у реалізації цього права. Водночас вона застерегла, що поширення недостовірних відомостей може спотворювати сприйняття судової системи та створювати ризики для стабільності державних механізмів, особливо в умовах сьогодення.
Лариса Рогач наголосила, що українська судова система за останні роки суттєво просунулась у питаннях відкритості, доступності інформації та взаємодії з медіа, випередивши рекомендації, сформульовані у Висновку КРЄС № 7 (2005). Водночас, на думку судді, існує ризик поширення недостовірної (неточної або викривленої) інформації, що підсилюється відсутністю єдиних механізмів її регулювання.
Крім того, голова КГС ВС звернула увагу на взаємні виклики у взаємодії судів і медіа: журналісти не завжди знають специфіку судової роботи, тоді як судді не завжди здатні просто пояснити складні правові питання. Саме тому, за словами судді, важливо створювати можливості для отримання коментарів різних сторін та покращити якість роботи суддів-спікерів і журналістів, зокрема через спільні навчальні заходи, які дозволять зробити висвітлення правової інформації точним, а інформацію – доступнішою і зрозумілішою для суспільства. Лариса Рогач висловила переконання, що такі ініціативи здатні підвищити якість комунікації та зміцнити довіру до правосуддя.
Суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Олена Кібенко розповіла про конкретні кейси інформаційних атак на суддів і досвід реагування на них. За її словами, такі атаки можуть мати різну мету: створити інформаційний шум навколо справи, щоб натиснути на суддю, дискредитувати його або й навіть цілу інституцію та підірвати довіру до судової системи загалом. Серед ознак інформаційної атаки можуть бути категоричність висновків, емоційне забарвлення текстів, відсутність об’єктивного аналізу позицій усіх сторін. На переконання Олени Кібенко, якщо йдеться про звернення судді до Вищої ради правосуддя із заявою про тиск, то потрібно оцінювати такі публікації щодо дотримання стандартів судової журналістики, аналізуючи, чи висвітлена в публікації позиція іншої сторони, суду та чи залучали до підготовки матеріалу незалежних експертів.
Водночас суддя зауважила, що значний обсяг недостовірної інформації сьогодні поширюється через анонімні телеграм-канали, і сприйняття таких матеріалів як достовірних створює додаткові ризики для суддів та підсилює загальний тиск на судову систему.
Тематика більшості публікацій у медіа зумовлена об’єктивним суспільним інтересом: конфліктні ситуації цікавлять читачів більше, ніж, наприклад, питання щодо судової реформи. Про це зауважив заступник головної редакторки видання «Бабель» Гліб Гусєв і пояснив, що видання, яке він представляє, враховує стандарти висвітлення інформації: перевіряє факти, подає позиції обох сторін, враховує експертність у розборі ситуації по суті.
«Але що жорсткіші твої стандарти, то більше ти програєш у конкурентній боротьбі, адже дотримання стандартів потребує більше часу. Тоді анонімні телеграм-канали або конкуренти, які не дотримуються стандартів, першими подають інформацію, часто у форматі емоційно забарвлених повідомлень», – сказав Гліб Гусєв. Також він зазначив, що сьогодні медіапростір насичений пропагандою, яка базується переважно на емоційній подачі. Бар’єрами таким тенденціям у діяльності видання є визначення жорстких публічних стандартів, щоб побудувати довіру між журналістами та спікерами. Також важливим елементом є встановлення запобіжників у журналістській діяльності, головний з яких – визначення межі суспільного інтересу, яку не можна перетинати, щоб не нашкодити.
Член Вищої ради правосуддя Олександр Сасевич наголосив, що дбати про чистоту, об’єктивність і правдивість поширеної інформації і наслідки її поширення – спільна справа як представників судової системи, так і журналістів. Таким чином ми формуємо державу й суспільство. Зазначив він і про те, що за результатами опитувань, проведених на виході із судів, ми простежуємо, що збільшується рівень довіри до суду саме серед тих, хто користувався судовими послугами. Натомість низький рівень довіри формується в громадян під впливом інформаційного простору.
Також Олександр Сасевич повідомив, що рішення ВРП дуже оперативно публікуються на офіційних ресурсах. «Ми намагаємося, щоб інформація виходила з перших уст», – додав він.
Про досвід відкритості процедур у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України розповів член Комісії Віталій Гацелюк. ВККС України, зазначив він, транслює на власному ютуб-каналі всі процедури добору суддів і співбесіди з кандидатами на зайняття посад суддів. Такі трансляції у прямому ефірі сприяють підвищенню довіри до судової системи. Водночас постає питання, як цей величезний обсяг інформації правильно структурувати, скільки часу цю інформацію потрібно зберігати у відкритому доступі, щоб зберегти розумний баланс між відкритістю і незалежністю, зауважив Віталій Гацелюк.
Член Ради суддів України Андрій Потапенко позитивно відгукнувся про запровадження і розвиток інституту судді-спікера в Україні в контексті налагодження взаємодії між судами й медіа. Також він поінформував, що РСУ працює над рекомендаціями щодо комунікації для судів, наприклад над Керівними принципами комунікації судових процесів та рішень про воєнні злочини.
Питання налагодження комунікації у судовій сфері – це і питання євроінтеграції, сказав Андрій Потапенко. У Дорожній карті з питань верховенства права є пункт, який передбачає розроблення і затвердження комунікаційної стратегії органів судової влади.
Під час загального обговорення судді, представники органів суддівського врядування, медійники, фахівці з комунікацій поділилися думками щодо розроблення засад комунікації та пошуку форматів взаємодії судів із медіа, необхідності заповнення інформаційного вакууму, впливу анонімних телеграм-каналів на громадську думку та доцільність врегулювання їх функціонування, механізмів реагування на дезінформацію, ролі фахових комунікаційників у побудові відкритого діалогу і місії медіа у відстоюванні свободи слова.
Джерело:
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1932504/
Коментарі
Loading…