Варшава зажадала від Берліна репарацій за Другу світову… на черзі визначення російського боргу

Варшава зажадала від Берліна репарацій за Другу світову
Влада Польщі вперше офіційно назвала суму, яку має намір вимагати від ФРН як репарації за збитки, завдані країні в роки Другої світової війни. Розмір цієї шкоди у Варшаві оцінюють у $1,3 трлн. Колекторська активність Польщі не обмежиться Німеччиною. Наступною країною, якою Варшава готується пред’явити рахунок, стане Росія.

Суму бажаних репарацій на траурних заходах на згадку про початок Другої світової війни оголосив лідер правлячої в Польщі партії «Право і справедливість» (ПіС) Ярослав Качинський. Нагадаємо, що 83 роки тому – 1 вересня 1939 року – війська гітлерівської Німеччини напали на Польщу, атакувавши місто Велюнь на південний захід від Варшави та військові склади на мисі Вестерплатті під Гданськом.

“Німеччина напала на Польщу і завдала їй величезних збитків”, – констатував пан Качинський і зазначив: негативні наслідки відчуваються країною до цього дня.

За словами Качиньського, мета, яка «вписується в концепцію відновлення нормального стану речей у справі функціонування польської держави», є отримання від Берліна 6,2 трлн злотих ($1,3 трлн).

«Це сума зазнаних втрат, найбільш обмежена, консервативна. Її можна значно збільшити,— зазначив політик і додав: — З погляду Німеччини та з огляду на те, що такі компенсації виплачуються десятиліттями, для німецької економіки це посильна сума».

Обґрунтування вимог міститься в опублікованому у четвер тритомному звіті про розмір компенсації Польщі з боку Німеччини за збитки, завдані під час Другої світової війни. Робота над документом зайняла кілька років, його текст було перекладено англійською та німецькою мовами.

Думка про те, що Німеччині варто було б компенсувати Польщі збитки, завдані в роки Другої світової війни, ще 2005 року висловив обраний тоді президентом мер Варшави Лех Качинський (який пізніше трагічно загинув в авіакатастрофі під Смоленськом). Через десятиліття в оточенні його брата Ярослава Качинського — фактичного лідера консервативних сил у Польщі — цю ідею вирішили «докрутити». І однією з перших із заявою на цю тему виступив у 2017 році тодішній міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич. «З правової точки зору, без сумніву, Німеччина винна Польщі репарації», – міркував він. Справа в тому, що за підсумками Потсдамської та Ялтинської конференцій Польща мала отримувати репарації не безпосередньо від німецької сторони, а від НДР із частки СРСР. У 1953 році СРСР та Польська Народна Республіка підписали угоду про припинення виплати цих репарацій. За словами міністра Мацеревича, Польща не відмовлялася від репарацій, від них відмовилася «радянська колонія під назвою Польська Народна Республіка», та й ця відмова не була оформлена у законному порядку.

У Берліні парирують, що питання давно закрите. Відмова від вимог будь-яких репарацій від Німеччини була зафіксована не лише 1953 року, а й 1990-го — у міжнародному договорі про остаточне врегулювання щодо Німеччини за підписом глав МЗС СРСР, США, Великобританії, Франції, НДР та ФРН. Варшава не заперечувала цього договору ні тоді, ні пізніше, а отже, на думку Берліна, не має на це права і зараз.

Як Німеччина платила за Другу світову війну
Читати далі
Виступаючи у четвер, Ярослав Качинський визнав: шлях буде довгим, але задоволення вимог Варшави неминуче. А раніше він давав зрозуміти, що, можливо, навіть не доживе до виплати репарацій, але «адже колись треба розпочати».
Втім, де-факто кінцевою метою пана Качинського та його соратників може бути зовсім не здобуття репарацій, а перемога на майбутніх восени 2023 року парламентських виборах.
Згідно з оприлюдненими в четвер результатами опитування, проведеним лабораторією United Surveys, 47,2% поляків вважають вимогу репарацій справедливою. При цьому 86% є прихильниками ПіС. У рядах правих у цьому зв’язку, намагаючись максимально мобілізувати свій електорат, звертають увагу на те, що у разі успіху на виборах опозиційної «Громадянської платформи» виплат репарацій поляки точно не побачать. “Я не думаю, що майбутній уряд, що складається з демократичних угруповань, повернеться до питання військових репарацій”, – підтвердив в четвер в ефірі радіостанції RMF FM один із лідерів “Громадянської платформи” Гжегож Схетіна. При цьому він звинуватив нинішню владу у використанні теми репарацій як інструмент внутрішньої політики.

Так чи інакше, поки при владі знаходиться ПіС, слідом за виставленням рахунку Берліну Варшава може підрахувати і збитки, завдані країні Росією. На думку польських консерваторів, вона по-перше не виплатила Польщі її частину отриманих від НДР коштів. А по-друге, забула про борг столітньої давності: 30 млн рублів золотом, які нібито потрібно було виплатити Польщі як компенсацію після підписання Ризького договору 1921 року про закінчення радянсько-польської війни. Один із авторів «німецької» доповіді, депутат від ПіС Аркадіуш Мулярчик уже закликав перейти до підрахунку суми, яку залишилася винна Польщі Росія.

За публікаціями у ЗМІ.