in

Відкрите заволодіння чужим телефоном, вчинене без корисливого мотиву, не може кваліфікуватися як грабіж (ст. 186 КК)

Постанова Верховного Суду України

21 жовтня 2021 року

справа № 596/1688/18

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він керуючи автомобілем, проїжджаючи біля магазину, побачив компанію неповнолітніх дітей, серед яких був і ОСОБА_2, котрий показав ОСОБА_1 непристойний жест рукою. Обурившись діями малолітнього, ОСОБА_1 зупинив автомобіль, наздогнав ОСОБА_2 і шляхом ривка без застосування насильства відкрито вирвав з рук неповнолітнього мобільний телефон марки «LG» L60i із належностями до нього, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 719,17 грн. Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Ці обставини підтвердили очевидці події ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які вказали, що того дня, ідучи зі школи з ОСОБА_2, останній показав середній палець водію автомобіля, який проїжджав. Водій, вийшовши з транспортного засобу, наздогнав ОСОБА_2, свідки бачили в нього телефон ОСОБА_2, із якого він дзвонив його мамі, а потім з телефоном сів в автомобіль і поїхав.

Вироком районного суду, який залишено без зміни ухвалою апеляційного суду,   ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 186 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення та визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю того, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо  ОСОБА_1 та призначити новий апеляційний розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги прокурора, ВСУ зазначив, що, спростовуючи пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення, суд перевірив зібрані на досудовому слідстві докази, на підставі яких було пред`явлене обвинувачення, навів мотиви, за яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, зазначив, з яких підстав визнав окремі докази недопустимими, і обґрунтовано дійшов висновку про його невинуватість, вказавши у мотивувальній частині вироку підстави виправдання.

Зокрема, свої висновки суд обґрунтував дослідженими показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 , котрі підтвердили, що 27 квітня 2018 року до ОСОБА_4 з мобільного телефону сина ОСОБА_2 зателефонував незнайомий чоловік і повідомив, що за неправильне виховання сина він забрав мобільний телефон, який йому непотрібний і він викине його за 100 метрів.

Колегія суддів погоджується з висновком про те, що докази винуватості ОСОБА_1 , на які посилалися органи досудового розслідування, перевірені судами першої та апеляційної інстанцій та згідно зі ст. 94 КПК належним чином оцінені з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності.

Апеляційний розгляд проведений відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Доводи прокурора щодо безпідставності виправдання, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, належним чином перевірені судом апеляційної інстанції, на них надані вмотивовані відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/100614149

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Рекомендації СБУ щодо усунення вразливості до кібератак (hotfix):

ВСУ – КОЛИ НЕГЛАСНИЙ АУДІО-ВІДЕО-КОНТРОЛЬ НЕ ВИЗНАЄТЬСЯ ДОПУСТИМИМ ДОКАЗОМ