Втомлені сонцем, або «Свято під матрацом»

Електронне декларування розкрило чимало соціальних проблем. Наслідки цієї процедури і їх вирішення ще відбиватимуться у громадських дискусіях, судових дебатах, знятті депутатської недоторканності, прокурорських та антикорупційних провадженнях тощо. Бо насправді всі ці питання не повинні так просто «затухнути». Відтепер усе лише розпочинається.

По-перше, потрібно стоси рахунків і виплат з «чорної каси» Партії Регіонів порівняти з деклараціями державних службовців з їхніми мільйонами «під матрацом». І не окремих персон, а всього «контенту». Бо ми ще не маємо повної картини, адже Партія Регіонів корумпувала практично все політичне середовище. Й ця значна кількість «пазлів» утворює читабельну історію політичної корупції в країні. Це буде непогане продовження пошуку відповідальних за цю історію персон.

З іншого боку, привертає увагу ось що. Поки українцям радять нести заощадження в банки, топ-чини української політики вважають за краще «не виходити з готівки». По-друге, щодо конкретики. Після підбиття підсумків е-декларування стало зрозуміло, кому готові довірити свої нажиті «непосильною працею» «крохи» українські міністри, депутати, можновладці. ЗМІ вже писали про автомобілі, годинники і картини членів Кабміну. Проте в пріоритеті в українських міністрів, звичайно ж, готівка. Сукупно на неї припадає $ 4,896 млн, 1,2 млн євро і 18,5 млн грн. Найбільше готівкової гривні зберігає «під матрацом» Ігор Насалик, міністр енергетики. Він задекларував 4,7 млн грн готівкою. На другому місці – 3,9 млн грн – Прем’єр-міністр В. Гройсман, а на третьому – 3,5 млн грн – Т. Кутовий. Щодо американської валюти, то найбільше готівкою її зберігає якраз В. Гройсман ($ 1,2 млн), на другому місці І. Насалик ($ 890 тис.), а на третьому міністр юстиції П. Петренко ($ 505 тис.). У євро українські міністри зберігають 1,2 млн. Найбільше знову ж таки зберігають В. Гройсман (460 тис.), І. Насалик (240 тис.), а також А. Аваков (148 тис.).

На рахунках у банках міністри зберігають у цілому 34,4 млн грн, $ 1,2 млн і 19,2 тис. євро. Тут варто відзначити, що в деклараціях фігурують рахунки не лише в українських, але і в зарубіжних фінустановах, наприклад, у Citibank NA і JP Morgan Chase Bank NA USA, National Westminster Bank Plc.

Деякі держдіячі зовсім не довіряють банкам. Наприклад, П. Розенко, В. Кириленко, П. Клімкін, В. Омелян та І. Жданов не мають рахунків. Ну, зовсім скоромні люди. При тому ми можемо лише поспівчувати Л. Гриневич, яка втратила в банку «Хрещатик» 420 тис. грн.

Про депутатів – окрема розмова, як і про інших державних керманичів, що пройшли процедуру е-декларування. Нацагентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) у спішному порядку розробило порядок проведення перевірок декларацій, а Генпрокурор Ю. Луценко уточнив, що члени агенства перевірятимуть наявність задекларованих чиновниками коштів, а особливо готівки. В першу чергу це стосується тих, у кого вдома або на рахунках понад $ 100 тис. (виникає питання, чому саме такими межами має обмежитися перевірка – ред.), а також факти дарування понад $ 10 тис. (знову ж таки питання щодо критеріїв цих меж).

Додамо, що 3 листопада НАЗК прийняло рішення № 108 «Про врахування зауважень Міністерства юстиції України до рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 6 вересня 2016 року № 19 «Про затвердження Порядку перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій» (далі – рішення). Йдеться про створення уніфікованої процедури перевірки факту подання декларацій (терміни, умови, наслідки, об’єкти декларування). Під ці критерії потрапляють народні депутати, а також значна частина інших е-декларантів. Щоб уявити, яким чином НАЗК здійснюватиме контроль та перевірку декларації особи, потрібно вказати, що процедура проводитиметься за допомогою програмного забезпечення Реєстру е-декларування, зокрема йдеться про виявлення різниці між доходами й витратами. Повна перевірка достовірності задекларованих відомостей проводитиметься протягом трьох років після звільнення (бо ж перед звільненням із держслужби потрібно також заповнити декларацію). Обов’язковій перевірці підлягає правомірність преференцій декларантів. Так, 119 народних депутатів, які в 2015 році задекларували понад мільйон гривень, при цьому отримували компенсацію, наприклад, на житло.

Тож на порядок денний постає питання відповідальності декларантів. І тут ми всі маємо бути прискіпливими й непорушними, мов скеля. Бо за державний рахунок не може бавитися ніхто, навіть «втомлений сонцем» посадовець найвищої державної ваги.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ