Vasyl
Велика палата 7 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Нагадаємо, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність абзац двадцять другий пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII зі змінами (далі – Закон).
Оспорюваною нормою Закону встановлено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій у провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, органи військового управління, з’єднання, військові частини, військові заклади вищої освіти та інші установи у складі Збройних Сил України (крім рішень про стягнення зарплат, грошового забезпечення військовослужбовців та забезпечення їх житлом). Також зупиняється примусове стягнення заборгованості за комунальні послуги з громадян, чиє житло знаходиться на території громад, на яких ведуться активні бойові дії, або які перебувають у тимчасовій окупації згідно з офіційним переліком, або якщо нерухоме майно, яке є місцем їх постійного проживання, було знищено чи пошкоджено внаслідок воєнних дій.
Під час попереднього пленарного засідання з розгляду цієї справи, що відбулося 24 березня ц.р., суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційного подання та обґрунтування заявника.
Суб’єкт права на конституційне подання твердить, що дана норма Закону унеможливлює примусове виконання судових рішень немайнового характеру, боржниками за якими є зазначені суб’єкти сектору оборони. Заявник наголошує, що оспорюваний припис Закону запроваджує фактично абсолютний мораторій на виконання судових рішень немайнового характеру, зокрема, пов’язаних із зобов’язанням вчинити певні дії: виключення з військового обліку, звільнення з військової служби тощо.
На думку автора клопотання, абзац двадцять другий пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону не відповідає Конституції України, оскільки призводить „до нівелювання як прав, захищених судом, так і самого права на судовий захист в аспекті забезпечення державою належного виконання відповідних судових рішень під час дії воєнного стану в Україні“, а також створює правову невизначеність щодо строків виконання судових рішень.
На відкритій частині пленарного засідання Суд заслухав пояснення суб’єкта права на конституційне подання – Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Свої позиції також виклали залучені учасники конституційного провадження: заступник Міністра оборони України, генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко, професор кафедри приватного права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Юрій Білоусов, доцент кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Снідевич.
Під час засідання 7 квітня Суд заслухав пояснення представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського та підсумковий виступ представника Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрія Овсієнка.
Залучені учасники та учасники конституційного провадження надали відповіді на запитання суддів.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Джерело:
https://ccu.gov.ua/novyna/vykonannya-sudovyh-rishen-u-period-diyi-voyennogo-stanu-velyka-palata-ksu-prodovzhyla
Коментарі
Loading…