Висновки об’єднаної палати ККС за вересень 2022 року:
Щодо стягнення процесуальних витрат у разі, коли особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності (постанова від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21
Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
…
Що ж стосується стягнення судом саме процесуальних витрат за проведення експертиз, то важливе значення у механізмі їх розподілу в кримінальному провадженні набуває питання про те хто призначав експертизу та за чиєю ініціативою вона проводилась, а також чи входить проведення експертизи до сфери службових обов`язків залученого експерта, чи є експерт співробітником державних експертних установ.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
____________________________________
Щодо мови, якою мають бути викладені апеляційні та касаційні скарги осіб, що мають право на оскарження судових рішень (постанова від 19 вересня 2022 року у справі № 521/12324/18, провадження № 51-5817кмо21
Апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою.
Якщо апеляційна скарга, подана в порядку статей 422, 422-1 КПК, складена іноземною мовою, положення ст. 398, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену не українською мовою, особі, яка її подала.
___________________________________
Про офіційний документ (постанова від 5 вересня 2022 року у справі № 310/3772/20, провадження № 51-1922кмо21
Об`єднана палата у своєму рішенні (справа № 727/5768/18, провадження № 51-1328кмо19) вже визначала, що для визнання документа офіційним він має відповідати таким ознакам:
1) його має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції;
2) він повинен мати визначену законом форму та містити належні реквізити;
3) зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер (підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків) чи може бути використана як документи – докази у правозастосовчій діяльності.
Як вже зазначалося раніше, офіційним документом може бути лише той документ, який відповідає всім характеристикам (ознакам), передбаченим приміткою до ст. 358 КК.
Одна з обов`язкових характеристик офіційного документу стосується особи, що може складати, видавати чи посвідчувати певний документ із указаною у примітці до ст. 358 КК інформацією. Такою особою може бути, зокрема, громадянин, в тому числі самозайнята особа, – однак лише у разі, якщо він (вона) має право складати, видавати чи посвідчувати документ у зв`язку з його (її) професійною чи службовою діяльністю.
Тобто за змістом примітки до ст. 358 КК документ, який складається, видається чи посвідчується громадянином, в тому числі самозайнятою особою, може бути визнаним офіційним у разі, якщо він:
а) містить певну інформацію, яка зафіксована на будь-якому матеріальному носієві та яка підтверджує чи посвідчує певну подію, явище або факт, який спричинив чи здатний спричинити наслідки правового характеру, або може бути використана як документ-доказ у правозастосовчій діяльності;
б) складається, видається чи посвідчується у зв`язку з професійною чи службовою діяльністю громадянина, у тому числі самозайнятої особи, якому (якій) законом надано право складати, видавати чи посвідчувати певний вид документу, що складений з дотриманням визначених законом форм та містить передбачені законом реквізити.
Зіставлення цих характеристик офіційного документа, передбачених у примітці до ст. 358 КК, з ознаками (характеристиками), які притаманні декларації, дозволяє дійти висновку про те, що декларація, яка складається громадянином, у тому числі самозайнятою особою, не має зв`язку з його (її) професійною чи службовою діяльністю.
Відсутність такого зв`язку свідчить про те, що у декларації відсутня одна з характеристик (ознак) офіційного документа, передбачених у примітці до ст. 358 КК як обов`язкова, а її відповідність іншим обов`язковим характеристикам (ознакам) офіційного документа, цього висновку не спростовує.
_____________________________________
Про право прокурора на касаційне оскарження судових рішень у частині вирішення цивільного позову, якого прокурор не заявляв (постанова від 5 вересня 2022 року у справі № 481/877/19, провадження № 51-3164кмо20
Аналіз конструкції ч. 1 ст. 425 КПК, яка регламентує право на касаційне оскарження учасників кримінального провадження, вказує на те, що ця норма не лише визначає коло суб`єктів такого оскарження, але й встановлює для більшості з них межі касаційного оскарження.
Але для прокурора ця норма не встановлює меж касаційного оскарження.
З огляду на зазначене, звуження закріплених в КПК повноважень прокурора у кримінальному провадженні, у тому числі й шляхом встановлення меж його права на касаційне оскарження судових рішень, можливо лише шляхом внесення змін до норм цього Кодексу.
Коментарі
Loading…