Якщо підтвердяться постачання безпілотників Росії, Євросоюз ухвалить нові санкції проти Ірану

Якщо підтвердяться постачання безпілотників Росії, Євросоюз ухвалить нові санкції проти Ірану.

Євросоюз ввів санкції проти Ірану за придушення протестів у країні, проте зупинятись на цьому не має наміру. У Брюсселі готові обговорити чергову порцію антиіранських санкцій у зв’язку з можливим постачанням безпілотників до Росії. Зокрема до цього у понеділок закликав своїх європейських колег голова МЗС України Дмитро Кулеба. Заява прозвучала на тлі ударів дронами Україною. У Москві та Тегерані постачання іранських безпілотників до Росії заперечують.

Рада ЄС із закордонних справ прийняла у понеділок, 17 жовтня, рішення про запровадження додаткових санкцій проти винних у порушеннях прав людини в Ірані. До списку санкцій потрапили 11 іранських фізичних осіб і чотири організації. Їх звинувачують у жорстокому придушенні протестів, які спалахнули в країні в середині вересня через смерть молодої дівчини Махси Аміні. Нагадаємо, що її було затримано в Тегерані поліцією вдач за неправильне носіння хіджабу. З дільниці дівчину відправили до лікарні, де за кілька днів вона померла. Рідні Махси Аміні вважають, що причиною смерті стали побої в поліції, влада заперечує факт побиття.

У ході протестів сотні людей було заарештовано. Серед них виявились іранці з подвійним громадянством. Так, відомо про арешт п’яти французів.

На початку жовтня міжнародна правозахисна організація Amnesty International повідомляла також про щонайменше 144 загиблих під час протестів (серед них — жінки та діти).

На цій підставі Євросоюз розповсюдив у понеділок санкції на народне ополчення Ірану «Басидж», командування кібербезпеки Корпусу вартових ісламської революції, іранську поліцію вдач і особисто на її голову Мохаммада Ростами Чешмеха Гачі та начальника тегеранського підрозділу Хаджа Ахмада Мірзаї технологій Ісу Зарепура, який відповідає за відключення інтернету під час протестів. Обмежувальні заходи включають заборону на поїздки до ЄС та заморожування активів. Крім того, європейським громадянам та компаніям не дозволяється надавати кошти всім, хто опинився у чорному списку.

Режим санкцій за статтею порушень прав людини в Ірані передбачає також заборону експорту в цю країну обладнання, яке може бути використане для репресій, та обладнання для моніторингу телекомунікацій.

Однак цим міністри закордонних справ країн Євросоюзу, які зібралися в понеділок у Люксембурзі, не обмежилися. На порядку денному було також обговорення інформації про постачання іранських безпілотників Росії. «Ми шукатимемо конкретні докази участі. Іран категорично заперечує це», – заявив після прибуття на зустріч голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель.

Вперше інформація про можливий продаж Росії іранських безпілотних літальних апаратів (БПЛА) з’явилася в липні, напередодні візиту президента РФ Володимира Путіна до Тегерана. 29 серпня американська газета The Washington Post написала, що десятьма днями раніше російські транспортні літаки вилетіли з Ірану з безпілотниками на борту. 13 вересня в українських облікових записах у соцмережах з’явилися повідомлення, що збройні сили країни вперше збили іранський БПЛА. Тоді ж було опубліковано фотографії дрону з написом «Герань-2» на одній із площин. Військові експерти зійшлися на думці, що це точна копія іранського безпілотника Shahed-136. З того часу інформація про іранські дрони в українському небі почала з’являтися регулярно. А цієї неділі The Washington Post з посиланням на дані розвідки написала, що іранська військова промисловість на додаток до нових поставок безпілотників Mohajer-6 і Shahed-136 готує першу партію ракет Fateh-110 і Zolfaghar для відправки до Росії.

Влада Ірану звинуватила Захід у заохоченні заворушень
«Zolfaghar – балістична ракета дальністю польоту 700 км. При запуску з російських регіонів прифронту такі ракети можуть потенційно вражати цілі на переважній частині території України. У Росії в рамках договору зі США про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, який діяв у 1988–2019 роках, було заборонено виробляти та випробовувати ракети наземного базування з дальністю від 500 до 5,5 тис. км»,— пояснив військовий. експерт Юрій Лямін. «Що стосується ракет Fateh-110, це ракети з дальністю до 300 км, і в Ірані випускаються різні варіанти подібних ракет. Деякі з них додатково оснащені головками наведення для високоточного ураження різних цілей», – додав він.

За публікаціями у ЗМІ.