Юридичні послуги від держави

Чому з початку року вони так подорожчали?

На сьогодні штатна чисельність суддів в Україні дорівнює трохи більше 8 000 осіб. До цього ще треба додати майже 18 000 осіб технічного персоналу судів, а також врахувати, що щороку до судових установ звертаються з різних питань та позовів понад 3 мільйони громадян. Ці важкоспівставні цифри є вражаючими, тож доступ до правосуддя має бути недорогим, а саме правосуддя ефективним засобом зняття соціальної напруги, захисту прав громадян, власності, інвестицій, бізнесу, громадянського миру загалом.

Тому, встановлюючи судовий збір (власне як системний платіж), що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених законом про судовий збір, законодавець був щирий щодо своїх намірів. Автори закону, народні депутати Ю. Мірошниченко, В. Пилипенко та тоді ще зовсім юна «зірка» нормотворення В. Писаренко вважали, що цей платіж забезпечить належне здійснення правосуддя, зміцнить матеріально-технічну базу судів (включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу), а також сприятиме придбанню та обслуговуванню комп’ютерної й копіювально-розмножувальної техніки, впровадженню електронного цифрового підпису тощо. При чому останні послуги мали б здійснюватися безоплатно. Варто додати, що юридична техніка цього закону виглядала бездоганною. Хоча об’єкти справляння судового збору встановлювалися відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України. А ставки судового збору дорівнювали мінімальній заробітній платі на 1 січня календарного року й у відсотковому співвідношенні до відповідної ціни позову, у фіксованому розмірі й з урахуванням економічних змін в державі. На момент прийняття відповідного закону про судовий збір усі були переконані, що визначення розміру ставок судового збору в цивільному судочинстві у відповідних частинах мінімальної заробітної плати сприятиме забезпеченню державою конституційного права кожного громадянина на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод. Сплата ж судового збору при зверненні до господарського суду в більших розмірах порівняно з цивільним судочинством визначається відповідно до мети стимулювання суб’єктів господарювання до дотримання договірної дисципліни. Сам судовий збір у повному обсязі зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, тобто для забезпечення вищезазначених цілей.

Перші розміри ставок судового збору вказували, що законодавець дотримувався своїх намірів. Проте відповідно до збільшення мінімалки з 1 січня 2017 року судовий збір почали справляти у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, — з 1600 грн, й саме від цієї суми й буде тепер розраховуватися розмір судового збору. Наприклад, за подання юрособою позовної заяви майнового характеру слід сплатити 1,5% ціни позову, але не менше 1600 грн. А якщо до суду подає фізособа або підприємець — 1% ціни позову, але не менше 640 і не більше 8000 грн (0,4 і 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно). За подання до господарського суду позовна заява майнового характеру дорівнюватиме не менше 1600 грн) та не більше 240000 грн; з позовної заяви немайнового характеру треба віддати не менше 1600 грн. В інших випадках держава бажає отримати не менше 800 грн, включаючи видачу прийнятих судом документів.

І хоча наразі встановлено також 20 видів пільг, а з 13-ти категорій осіб судовий збір не справлятиметься, загалом підвищення вартості даної юрпослуги надто велике. Суть цього збільшення призведе до значного зменшення бажаючих судитися, бо дороге судочинство по кишені лише людині заможній. Проте порівнюючи вартість державних послуг і послуг приватних юристів, доходимо висновку, що останні набагато дешевші, доступніші за «ціною питання». Так, усні консультації по телефону вони здійснюють безоплатно, а вартість консультацій в офісі дорівнює 200 грн. Вартість надання інформації з нормативно-правового акта — від 5 грн за сторінку, проте вже вартість проведення правової експертизи — від 500 грн. І загалом усі цінові параметри за юрпослуги індексуються в межах від 300 до 500 гривен. Це реальна ціна роботи кваліфікованого юриста. Й вона є значно доступнішою послуги юристів, що працюють у судових мантіях. Хоча дорожчими є послуги для юридичних осіб, але ціна більшості з них варіюється в межах до 5 000 грн — в залежності від складності справ та проблемних ситуацій.

Отже, майбутнє — за погоджувальною юрисдикцією за участі приватних юристів. Державні послуги стають недоступними. Й у таких умовах житиме й захищатиме себе в поточному році більшість наших співгромадян.

Віктор Ковальський