З початку війни в Україні Генпрокуратура рф вже забрала або ось-ось забере близько 550 приватних компаній з активами на величезну суму – майже на 3800000000000 рублів

ВСІМ Привіт!

На зв’язку «Зеклеттер» — медіа, яка допомагає залишатися поінформованими. Ми даємо людям, котрі ніяк не захищені від постійної пропаганди, хоч якусь альтернативу. Поговоримо про те, які приватні компанії звертають на користь держави найчастіше.

Фото: Максим Шипенков / EPA

З початку війни в Україні Генпрокуратура рф вже забрала або ось-ось забере близько 550 приватних компаній з активами на величезну суму – приблизно на 3800000000000 рублів, підрахували експерти; більше половини компаній силовики вирішили націоналізувати у 2025 році

Нинішній рік став рекордним за швидкістю деприватизації. Якщо у січні — березні прокурори прийшли за активами майже 70 компаній, то у другому кварталі 2025 року вже майже за 90 компаніями. Тобто в першому півріччі вийшло приблизно стільки ж, скільки за весь 2024 рік, коли націоналізацію зазнали 157 компаній з активами на 1,1 трлн рублів. Але зараз вийшло вдвічі більше за вартістю бізнесу. 2025 року силовики вже забрали (або подали позови, які майже завжди задовольняє суд) активів приблизно на 2 трлн рублів.

Загалом, за підрахунками незалежних експертів, з 2022 року Генпрокуратура подала не менше 121 позову «про звернення майна на користь держави». Із них ми нарахували 14 позовів за останні три місяці.

До середини 2025 року визначився перелік пріоритетів для націоналізації. Насамперед це нерухомість як високоліквідний актив, який можна швидко продати (11 позовів цього року).

— При цьому ми бачимо, що все частіше зацікавленими особами виступають не приватні фінансово-промислові групи, а, наприклад, Міноборони, повертаючи майно, яке потрапило кількома роками раніше у список, що приватизується, — каже експерт.

Крім того, у силовиків з’явилися нові важливі цілі — нафтохімія, нафтоперевалка та нафтосервіс (7 позовів). Раніше ця галузь не торкалася, але стала значущою метою після середини 2024 року. Це, наприклад, націоналізація «Петербурзького нафтового терміналу», а зараз список цієї галузі поповнився «Саянскхімпластом».

Традиційно важливою метою залишаються агропромисловий та харчовий комплекси (5 позовів), які «являють інтерес насамперед для Россільгоспбанку та групи, пов’язаної з родиною Патрушевих», каже він.

Експерт припускає, що силовики мають два найбільш значущі критерії для вибору бізнесу для вилучення. Це сумарна вартість активу та наявність нового зацікавленого набувача.

— Для Генеральної прокуратури важливо продемонструвати президенту величину конфіскованих активів: чим вища підсумкова сума, тим результативнішою є робота відомства у звітах Генпрокурора, — міркує експерт.

Саме так і було на розширеній колегії Генпрокуратури у березні 2025 року, коли Генпрокурор Ігор Краснов вихвалявся Путіну вилученими активами на 2,4 трлн рублів (але експерти знайшли більше).

Наявність зацікавленого набувача спрощує процес проходження формальних погоджень та взаємодії із силовиками:

— Якщо активи готові оперативно взяти під контроль структури, які стоять за ініціаторами конфіскації, то вони й забезпечують лобіювання та політичну підтримку такого кейсу.

Однією з найбільших конфіскацій цього року, як і за всі роки СВО, може стати позов Генпрокуратури до німецької Wintershall Dea — колишнього партнера «Газпрому» щодо величезних Південно-Російського та Уренгойського родовищ. Позов, схоже, подається для того, щоб не віддавати енергокомпанії з Німеччини ще не виплачену компенсацію за вже експропрійовані в Росії активи.

Справа в тому, що після початку СВО Путін розпорядився відібрати у Wintershall частки у згаданих родовищах загальною вартістю близько 5,3 млрд євро за компенсацію, яку визначить уряд Росії.

Німці обурилися та подали до суду на Росію.

І ось навесні 2025 року пішов позов Генпрокуратури з метою вилучити у Wintershall 7,5 млрд євро, які вона мала отримати як компенсацію від Росії. Але навіть якби ці гроші були виплачені, то для держави повернути їх до бюджету не було б складно: всі компенсації іноземним інвесторам перебувають усередині Росії на спеціальних рахунках на кшталт С. Вони не дозволяють виводити кошти за межі країни без узгодження з російською владою.

Іншим найбільшим вилученням може стати останній липневий позов про конфіскацію компанії «Южуралзолото», яка входить до десятки найбільших російських видобувачів дорогоцінного металу. Кейс “Южуралзолота” повністю підтверджує всі головні “експропріаційні” тренди 2025 року.

По-перше, прийшли за компанією першого ешелону, власник якої Костянтин Струков — на 78 місці у топ-100 найбагатших людей Росії. Його активи Генпрокуратура сумарно оцінила у 200 млрд рублів. По-друге, Струков – заступник голови Законодавчих Зборів Челябінської області. Саме за бізнесом регіональних магнатів із депутатськими скоринками у кишенях все частіше приходять силовики у 2025 році.

А по-третє, прокурори звинувачують мільярдера в корупції та незаконному збагаченні. Це найпопулярніша у силовиків підстава відбирати бізнес. Саме боротьбою з корупцією Генпрокуратура пояснює 10 поданих з початку 2025 року позовів. Інша популярна підстава – незаконне володіння, зокрема стратегічним об’єктом, – 8 позовів.

У шістьох випадках цього року Генпрокуратура вирішила відновити справедливість, порушену незаконною приватизацією або «незаконною», на думку силовиків, купівлею активу. Ще у двох випадках прокурори звинуватили власників бізнесу у фінансуванні ЗСУ. В останню категорію потрапило гучне вилучення у бізнесмена Маліка Хатажаєва російської студії «Леста Ігри» — розробника популярних онлайн-ігор «Світ танків», «Світ кораблів» та Tanks Blitz.

Активи «Леста» та інших компаній Хатажаєва оцінюють у 1,5 млрд доларів, вона увійшла до найдорожчих компаній, яку вилучили прокурори цього року. Серед інших найбільших конфіскованих цього року компаній – аеропорт “Домодєдово” (оцінка бізнесу – до 350 млрд рублів), “Дальполіметал” (близько 300 млрд рублів, разом із запасами свинцевих і цинкових руд), транспортна група колишнього віце-президента РЖД Салмана Бабаєва.

2025 року Генпрокуратура подала відразу кілька позовів поспіль про конфіскацію бізнесу високопосадовців регіональних чиновників. Це одразу кілька справ екс-голови Краснодарського крайового суду Олександра Чернова, у якого відбирають сільгоспземлі та нерухомість, кейси алтайського екс-депутата Євгена Вдовіна та колишнього прем’єра Карачаєво-Черкесії Володимира Кайшева.

А ще — справа того ж таки Струкова з Челябінська, конфіскація найбільшого виробника нафтохімії «Саянськхімпласт» у колишнього голови Законодавчих Зборів Іркутської області Віктора Круглова та гучна «дагестанська справа» держсекретаря Дагестану Магомеда-Султана Магомедова, у сім’ї якого відібрали Н.П.

Якщо для вилучення активів у депутатів Державної Думи та високопосадовців федеральні чиновники силові органи зобов’язані попередньо отримати згоду адміністрації президента або керівництва парламенту, то в регіонах процедура помітно простіше, розповів Ілля Шуманов:

— Рішення, як правило, ухвалюють Генпрокуратура та ФСБ. Колишні голови заксобрань чи регіональні депутати часто залишаються маловідомими у столиці, що знижує політичну «вартість» таких справ та полегшує конфіскацію. Цьому сприяє обмежений імунітет від кримінального переслідування.

Якщо прокурори й надалі йтимуть регіональними магнатами, які виявилися легкою здобиччю, то у силовиків непочатий край роботи. За найбільш грубими оцінками, каже Шуманов, майже половина членів регіональних законодавчих зборів поєднують мандат із підприємницькою діяльністю.

— Більшість із них є «Єдиною Росією», і саме ця категорія все частіше стає об’єктом кримінальних переслідувань та вилучення майна. Партійний значок більше не є оберегом від конфіскації та кримінального переслідування.

Бережить себе!