Cекретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський і суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді В’ячеслав Пєсков долучилися до онлайн-консультації у форматі круглого столу на тему «Забезпечення прогнозованості та прозорості в судових процедурах банкрутства», проведеного Міністерством юстиції України в рамках щорічного правового моніторингу сфери банкрутства.
У світлі актуальних викликів, пов’язаних з необхідністю підвищення ефективності процедур банкрутства, обговорення було зосереджене на пошуку шляхів забезпечення більшої прогнозованості та прозорості цих процедур, що має особливе значення для всіх учасників процесу банкрутства і судової системи загалом.
Ключовим аспектом обговорення стало запровадження плану-графіка проведення ліквідаційної процедури та закріплення принципу судового контролю за дотриманням строків у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) на рівні КУзПБ.
В’ячеслав Пєсков зазначив, що запропоновані зміни щодо впровадження плану-графіка можуть мати позитивний вплив на процеси банкрутства, проте важливо зберегти баланс інтересів усіх учасників, зокрема боржника, кредиторів та арбітражного керуючого. В законодавстві вже визначено чіткі строки звітування для арбітражного керуючого, і це необхідно враховувати під час ухвалення рішень. Однак суддя наголосив також на важливості розвитку горизонтальних зв’язків між кредиторами та арбітражним керуючим, оскільки це сприятиме більш ефективному управлінню процесом.
Крім того, В’ячеслав Пєсков звернув увагу, що в ході справи можуть змінюватися не тільки учасники процесу (кредитори, арбітражний керуючий, суддя), але й сам зміст плану-графіка, що залежить від конкретних обставин справи. У зв’язку з цим створення стабільного та незмінного графіка може бути ускладнене, оскільки обставини процесу можуть змінюватися, і це вимагає гнучкості в підходах до планування та виконання зобов’язань арбітражного керуючого.
Суддя зазначив, що процес взаємодії між кредиторами та арбітражним керуючим повинен залишатися гнучким. Він зауважив, що в разі прийняття запропонованих змін фактично існуватиме два плани-графіки — від арбітражного керуючого і від кредиторів. Це, у разі встановлення обов’язковості такого плану, може призвести до затримок у процедурі банкрутства, тому В’ячеслав Пєсков вважає за доцільне відмовитися від надмірної формалізації цього інституту й залишити процес на рівні співпраці між арбітражним керуючим і кредиторами.
Олег Васьковський наголосив на комплексному характері процедури банкрутства. «Процедура банкрутства – це не лише судовий процес. Процедура банкрутства – це цілий ряд розпорядчих, майнових та організаційних дій», – зауважив секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, акцентуючи на необхідності застосування збалансованого підходу до вдосконалення механізмів контролю.
Говорячи про судовий контроль за дотриманням строків у процедурах банкрутства, Олег Васьковський звернув увагу на проблематику «ліберального» порядку відкриття провадження у справі та умов фінансування витрат на проведення цієї процедури, особливо коли в боржника немає майна для покриття витрат. Разом з тим важливо враховувати специфіку кожного суб’єкта господарювання, адже від цього залежить хід і результати процедури банкрутства. Доповідач також зауважив, що судовий контроль у таких справах є необхідним, але він не повинен підміняти ініціативу кредиторів.
Особливу увагу було приділено питанню строків проведення процедур банкрутства. За словами Олега Васьковського, цей процес не може бути автоматично зупинений після 12 місяців ліквідаційної процедури, якщо він не дає результату або необхідні дії не вчинені. Важливо враховувати специфіку кожної конкретної справи.
У контексті строків проведення процедури банкрутства не повинен застосовуватися мораторій на ліквідаційну процедуру. Має бути або повна процедура банкрутства із застосуванням ліквідаційної процедури, або санація та, як наслідок, відновлення платоспроможності боржника. Часткові процедури ведуть до затягування процесу на роки. Потрібно шукати баланс між дотриманням строків і забезпеченням ефективності процедур банкрутства.
Крім того, вкрай важливим, на думку судді, є питання щодо фінансування роботи арбітражних керуючих, оскільки це безпосередньо впливає на їхню мотивацію.
За результатами круглого столу висловлені пропозиції та зауваження будуть проаналізовані й відображені в моніторинговому звіті Міністерства юстиції України за 2024 рік, презентація якого відбудеться на початку 2025 року.
Джерело:
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1709036/
Коментарі
Loading…