in

Запровадження спрощених процедур для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва: суддя ВС Олег Васьковський долучився до обговорення законопроєкту № 15004

Секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський взяв участь у круглому столі на тему «Запровадження спрощених процедур для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва – законопроєкт № 15004 від 06.02.2026», під час якого було обговорено концептуальні підходи до реформування процедур неплатоспроможності та можливі наслідки запропонованих змін для правозастосування.

Зосередившись на концептуальних аспектах законопроєкту № 15004 щодо запровадження спрощених процедур банкрутства для суб’єктів мікро- та малого підприємництва, Олег Васьковський наголосив, що оцінювати запропоновані зміни необхідно насамперед через призму причин конфліктів, які виникають у процедурах неплатоспроможності, та з урахуванням економічної природи цього інституту.

Суддя зазначив, що ключовою стадією всієї процедури є відкриття провадження у справі про банкрутство. Саме на цьому етапі економічна неплатоспроможність набуває юридичного змісту, а тому будь-які помилки в правовому регулюванні точки входу в цю процедуру матимуть наслідки для подальшого перебігу справи. На його переконання, без чіткого та зрозумілого врегулювання цієї стадії говорити про ефективне спрощення процедур передчасно.

Секретар профільної судової палати КГС ВС звернув увагу на структуру чинної процедури банкрутства, яка передбачає розпорядження майном, санацію та ліквідацію. Він зауважив, що механічне скорочення або виключення окремих процедур саме по собі не означає реального спрощення, оскільки такі елементи, як встановлення складу кредиторів, активів і пасивів боржника, у будь-якому разі повинні бути з’ясовані – незалежно від формальної моделі процедури.

Окремий акцент суддя зробив на необхідності чіткого визначення кваліфікуючих ознак суб’єктів, до яких застосовуватиметься спрощена процедура. Без визначення кола осіб, на яких поширюватиметься нове регулювання, складно оцінити його ефективність і практичну доцільність. Він також звернув увагу на складність встановлення таких критеріїв уже на стадії відкриття провадження, з огляду на обмежені процесуальні строки та обсяг інформації, якою володіє кредитор.

Суддя висловив застереження щодо можливого виключення арбітражного керуючого зі спрощених процедур. На його думку, така модель може порушити баланс інтересів у справі про банкрутство, оскільки арбітражний керуючий виконує публічну функцію та забезпечує належний рівень контролю й збору інформації, що не може бути покладено виключно на суд.

Підсумовуючи, Олег Васьковський наголосив, що саме по собі скорочення строків або використання терміна «спрощена процедура» не гарантує спрощення на практиці. Ефективність реформи залежатиме від чіткості критеріїв застосування, збереження процесуального балансу і врахування напрацьованого досвіду інших правових систем. Він висловив готовність до подальшої фахової дискусії та доопрацювання запропонованих змін.

До заходу також долучилася начальник відділу аналітичної допомоги суддям управління аналітичної та правової роботи КГС ВС департаменту аналітичної та правової роботи ВС Оксана Загацька.

Джерело:

https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1985200/

Рейтинг публікації

Written by Vasyl

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0