Запроваджено нову концепцію притягнення до відповідальності платника податків

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджено нову концепцію притягнення до відповідальності платника податків за окремі податкові правопорушення, контроль за якими покладено на контролюючий орган. Зміни набрали чинності з 01.01.2021.

Відповідно до вищезазначених змін деталізовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності, встановлено перелік обставин, що пом’якшують або звільняють платника від такої відповідальності, введено новий склад податкових порушень та модифікація існуючих.

Так, зокрема, з 01.01.2021 змінено розміри штрафів за порушення правил сплати податків:

► зменшено штрафи у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання: при затримці сплати до 30 днів – з 10 до 5 %, після 30 днів – з 20 до 10 %;

► введено окремі штрафи для випадків умисного повторного порушення у розмірі 25 % та умисного повторного порушення строком більше 90 днів – 50 %.

Розмір штрафів за податкове правопорушення застосовується в залежності від критерію винного діяння (дії чи бездіяльності) платника податків.

Нова концепція відповідальності платників податків передбачає:

► детальний аналіз наявності умислу та вини платника податків при вчинені податкового правопорушення та доведення його контролюючими органами;

► притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини. Наприклад, відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, неподання у строк документів для взяття на облік, здійснення видаткових операцій за рахунком платника податку або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу, тощо;

► визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платника про вчинене ним правопорушення);

► визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків;

► зменшення суми штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 % у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність.

Умовами які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є:

► встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

► доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Разом із цим, слід зазначити, що згідно п. 109.3 ст. 109 ПКУ, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених п. 119.3 ст. 119, п. 123.2 – 123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 ст. 124, п. 1251.2 – 1251.4 ст. 1251 ПКУ.

Підтвердженням вини особи також може бути вчинення нею триваючого та повторного правопорушення.

Відповідно до п. 111.4 ст. 111 ПКУ, особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона уже була притягнута до відповідальності у встановлені ПКУ строки та порядком за аналогічне правопорушення.

При повторному вчиненні правопорушення розмір фінансової відповідальності особи є значно вищою ніж за вчинення податкового правопорушення вперше. Застосування санкцій за повторне порушення платниками податків податкового законодавства передбачено нормами статей 117, 119 – 120, 121, 123,124, 1251,126, 127, 1281 ПКУ.

Триваюче правопорушення у п. 111.5 ст. 111 ПКУ визначається як безперервне невиконання норм ПКУ платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області