Запущено Реєстр військовозобов’язаних “Оберіг”. Доступ до нього мають Міноборони, Генеральний штаб, територіальні центри комплектування (ТЦК), інші структури. Військовозобов’язані можуть лише перевірити свої дані, для чого треба звернутися до ТЦК.
Історія Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів розпочалася у березні 2017 року з ухвалення відповідного закону. Формально реєстр запустили ще у березні 2022 року, але без повної бази.
Єдиний реєстр є електронною інформаційною системою для збирання, зберігання, обробки та використання даних, створеною для забезпечення військового обліку громадян України.
Його завдання:
ведення військового обліку
планування та реалізація заходів щодо мобілізації та прийняття на контракт
інформаційне забезпечення військових пенсіонерів та членів сімей загиблих відомостями про військовий облік
Адміністраторами реєстру визначено обласні ТЦК та оперативні командування. Наповнюють його районні та міські центри комплектування.
Очікується, що завдяки “Оберігу” вдасться швидше ідентифікувати українців, які не стоять на військовому обліку.
Ще восени українські ЗМІ писали про фактичну готовність “Оберега” та про те, що більшість військовозобов’язаних українців уже у реєстрі. Цьому, зокрема, сприяла цифровізація процесів на основі сервісу “Дія”.
Речник Сухопутних сил Володимир Фітьо в інтерв’ю РБК-Україна розповів, що “Оберіг” вже запрацював.
“Але він ще не синхронізований з іншими державними реєстрами. Коли відповідний законопроект буде ухвалено, то в більшості випадків потреба в заходах оповіщення просто відпаде, тому що будуть синхронізовані різні бази даних”, – зазначив він.
Заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Катерина Чорногоренко уточнює, що “Оберіг” – це база даних військовозобов’язаних, які можуть бути мобілізовані. І даних про чинних військовослужбовців там немає.
Вона порівнює його з реєстром паспортів чи єдиним демографічним реєстром із персональною інформацією українців. Наразі ведеться обмін даними із великими державними реєстрами.
“Запланована робота щодо нього (“Оберега”, – ред.) завершена, ми збільшили реєстр на 750 тисяч записів, верифікували дані до 88%”, – додала Чорногоренко.
Що змінить запуск Реєстру військовозобов’язаних
Після синхронізації баз даних, в більшості випадків відпаде потреба в заходах оповіщення.
“Ми бачитимемо, наприклад, що громадянина було зареєстровано у Києві, але зараз він працює у Львові, тому що податок з його зарплати – ПДФО – сплачується до Личаківського району міста Львова. Відповідно, тоді буде просто звернення до власника його підприємства, будь-якої форми власності про те, що цьому громадянину необхідно з’явитися до Личаківського ТЦК міста Львова. І керівник підприємства буде зобов’язаний особисто доставити цього військовозобов’язаного до ТЦК та СП”, – розповів Володимир Фітьо.
До цього електронна база у ТЦК дозволяла здійснювати заходи оповіщення людей у будь-якій точці країни, тобто, наприклад, людині із Сум могли вручити повістку в Одесі. Тепер оцифровану справу може побачити ТЦК в іншому регіоні. Поки що синхронізації з іншими реєстрами немає. Як тільки це запрацює – усі питання з відвідинами спортклубів, ресторанів, врученням повісток на блокпостах відпадуть.
“Це спростить проведення мобілізації ресурсів – як людських, так і транспортних, і багато іншого. Ми зараз дуже велику кількість людських ресурсів витрачаємо саме на здійснення заходів оповіщення”, – додав представник Сухопутних сил.
Катерина Чорногоренко зазначає, що “Оберіг” покликаний знизити корупцію, можливість маніпуляцій із даними, уникнути випадків, коли повістки повторно розсилаються тим, хто вже воює.
“Наш кінцевий користувач – це не тільки військовозобов’язаний, це працівник ТЦК та СП, який має бути суперменом у роботі з даними, у роботі з людьми, бути сервісно-орієнтованим”, – зазначила вона.
Крім того, за її словами, Кабінету міністрів пропонують запустити можливість взяття на військовий облік через Центри надання адміністративних послуг. А на базі “Оберега” запустять нові електронні послуги, наприклад, із бронювання військовозобов’язаних.
Які дані заносять до “Оберегу” і звідки їх беруть
Реєстр містить інформацію про всіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів віком від 18 до 60 років (з 17 років у разі ухвалення законопроекту №10062).
До нього заносять такі дані:
ПІБ, дата та місце народження, стать, громадянство
місце проживання та перебування
сімейний стан (наявність дітей)
освіта, професія, місце роботи
стан здоров’я
військово-облікова спеціальність
Також до реєстру заносять відомості про батьків, реквізити внутрішнього та закордонного паспорта, ІПН, оцифрований образ обличчя, дані про виїзд за кордон, судимість тощо.
Якщо Верховна рада прийме законопроект №10062, то цей перелік буде доповнено номерами телефонів, адресами електронної пошти, відомостями про володіння іноземними мовами, про право на володіння зброєю та водійське посвідчення. Станом на грудень 2023 року документ пройшов лише перше читання.
Наповнюється “Оберіг” даними з інших реєстрів. На першому етапі йде взаємодія з базами Мінфіну, МВС, Міністерства освіти і науки та Державної судової адміністрації. На наступних етапах налагоджується обмін інформацією із реєстрами Пенсійного фонду, МОЗ, Міністерства соціальної політики та інших відомств.
Одним із ключових є Реєстр фізичних осіб – платників податків. У ньому збиралася інформація з 1994 року, він є найбільш повним і здатним забезпечити верифікацію даних в інших реєстрах.
Зазначимо, згода військовозобов’язаних на обробку персональних даних для “Оберега” не потрібна. При цьому українці мають надавати виключно достовірну інформацію про себе.
Як працює “Оберіг” і хто має доступ
До запуску “Оберега” вся інформація про людину у військкоматі зберігалася в “папочках”. І першим завданням було оцифрувати папки, внести їх у систему, щоб інформація була доступна онлайн.
“І коли ви приходите до військкомату, щоб вона вся була у вашій справі і не треба було шукати цю інформацію. Тоді одразу в режимі реального часу зрозуміло для Збройних сил України, а що взагалі відбувається з мобілізацією, а скільки є військовозобов’язаних, а де вони навчалися – тобто для того, щоб робити якесь прогнозування”, – пояснював РБК-Україна віце-прем’єр із цифрової трансформації Михайло Федоров.
Фактично йдеться про автоматизацію роботи ТЦК, яка прибере черги, віконця тощо. З іншого боку, йдеться про якісні дані, які дозволять приймати рішення про те, скільки людей мобілізувати, хто саме потрібний і таке інше.
За словами Федорова, зараз при одруженні чоловік має повідомити про це військкомат. Реєстр дозволить одержувати такі дані автоматично. Тобто не потрібно щоразу приходити до ТЦК для того, щоб сповістити його про такі зміни.
Простими словами, інтерфейсу комунікації людей із військкоматами через реєстр немає. “Оберіг” лише автоматизує спілкування співробітника ТЦК із військовозобов’язаним, оскільки не треба “бігти і брати папку з документами”.
Доступ до реєстру мають Міноборони, Генеральний штаб ЗСУ, Служба безпеки України та Служба зовнішньої розвідки та ТЦК.
Якщо дані про особу вносяться вперше, формується окремий номер запису в “Оберезі”, фіксуються час, дата та інформація про те, хто зробив запис. Дані в електронних картках про кожну людину повинні зберігатися протягом усього життя та видаляються після 105 років з дати її народження.
Оператор ТЦК не має безпосереднього доступу до інших реєстрів, лише формує через ” Оберіг ” конкретний запит. Наприклад, якщо студенту необхідно принести довідку з місця навчання, зараз треба звернутися до вишу, отримати документ із печаткою, після чого йти до ТЦК. Єдиний реєстр дозволить на запит перевірити, чи справді ця людина навчається на денній формі та має право на відстрочку.
Щодо доступу військовозобов’язаних до реєстру, то на сьогодні є лише можливість перевірити інформацію про себе. Причому для цього потрібно особисто звернутися до ТЦК та подати письмовий запит.
У законопроекті №10062 є норма про те, що військовозобов’язані отримають доступ до “Оберегу” через електронний кабінет. І вже тоді можна буде дистанційно перевіряти дані та подавати відомості про себе до ТЦК.
Якщо даних немає у реєстрі, ТЦК “не побачить” людину?
Не зовсім так. Як заявила заступниця міністра оборони Наталія Калмикова, є можливість виявляти військовозобов’язаних, навіть якщо вони не оновлювали дані у ТЦК або їх немає в “Оберегу”.
“Навіть якщо людини не буде в Реєстрі військовозобов’язаних – є інші реєстри, за якими ми в будь-якому випадку (виявимо, – ред.)”, – заявила вона і зазначила, що кожен у сучасному світі залишає цифровий слід.
Наприклад, МОЗ передаватиме дані про номер телефону, електронну пошту, відомості про стан здоров’я – все, що в базу даних заносив сімейний лікар.
Міністерство внутрішніх справ передаватиме таку інформацію:
наявність (відсутність) судимості
відомості про володіння транспортним засобом
інформація про водійські права
дозвіл на зброю
Державна податкова служба надасть дані про роботу (код підприємства, місце роботи, посаду). Міністерство освіти – про те, де чоловік навчається, коли закінчує навчання, чи здобуває другу вищу освіту.
Крім того, у системі буде електронний кабінет, електронний військовий квиток та електронна облікова книжка. Завдяки обміну даних в “Оберезі” відображатиметься, якими послугами користується людина і де вона знаходиться. За словами Калмикової, фактично військовозобов’язаних зможуть відстежувати онлайн.
“Такі заходи вкрай необхідні. За допомогою системи “Оберіг” ми знатимемо, якими послугами користується людина і де вона знаходиться. Також у нас буде вся інформація, яка є в додатку “Дія” та навіть більше: покупка авто, де чоловік працює, вакцинація, чи отримує другу вищу освіту, де проживає, інформацію про батьків та сімейний стан”, – додала вона.
Коментарі
Loading…