Здійснення кримінального провадження та воєнний стан: які виклики стоять перед судами України
20 травня 2022 року відбулася онлайн-конференція «Особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану: матеріальний та процесуальний аспекти» за участю керівництва Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та голів, заступників голів, секретарів і суддів судових палат з розгляду кримінальних справ апеляційних судів.
У вступному слові голова ККС ВС Станіслав Кравченко зазначив, що з перших днів повномасштабного російського вторгнення деякі території України опинилися під контролем загарбників та в зоні активних бойових дій. Але навіть в умовах воєнного стану, як передбачає Конституція України, суди повинні виконувати важливу функцію щодо здійснення правосуддя.
«У перші дні вторгнення ми зіткнулися з викликами, з якими ніколи раніше не стикалися, а якщо стикалися, то частково. Поряд із тими кримінальними провадженнями, які ми розглядали десятиліттями, з’явилася велика кількість таких явищ, як державна зрада, колабораційна діяльність, мародерство, насильство над населенням», – сказав голова ККС ВС.
За його словами, реагуючи на виклики, які виникли під час воєнного стану, Верховна Рада внесла низку змін як до КПК України, так і до КК України.
«Наразі Касаційний кримінальний суд повернуся до роботи у звичайному режимі, наскільки це можливо, та переглядає кримінальні провадження в касаційному порядку. Судові засідання проводяться, а в тому разі, коли не вдається повідомити учасників, забезпечити їх явку, розгляд провадження відкладається. Не менш важливою є функція Верховного Суду щодо забезпечення єдності судової практики. Це питання було непростим, а нині воно ще більше загострилося. Адже з огляду на всі зміни, які відбулися останнім часом, у суддів виникають питання щодо застосування окремих новел матеріального та процесуального права», – наголосив Станіслав Кравченко.
Заступник голови ККС ВС, секретар Другої судової палати Валентина Щепоткіна звернула увагу на те, що ст. 7 КПК України, яка стосується загальних засад кримінального провадження, була доповнена ч. 3, в якій передбачено: зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ч. 1 ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених у розд. IX-1 КПК України.
Про ці особливості й розповіла Валентина Щепоткіна. Так, вона детально проаналізувала аспекти застосування норм ст. 615 КПК України. Зокрема, акцентувала на питаннях про можливість проведення окремих процесуальних і слідчих дій прокурором у випадку, коли слідчий суддя не може здійснити ці повноваження, які визначені КПК України, в загальному порядку, а також особливості оскарження таких дій прокурора; про наслідки допустимості доказів з урахуванням зміни процесуального статусу особи, на період дії воєнного часу та визначених обставин, про направлення кримінальних проваджень у конкретні суди та визначення підсудності в умовах воєнного стану.
Секретар Першої судової палати ККС ВС Наталія Антонюк зазначила, що за період дії воєнного стану законодавець 12 разів вніс зміни до КК України. Доповідачка розповіла про злочини проти основ національної безпеки України, звернувши увагу на зміни до ст. 111 КК України. Наталія Антонюк детально проаналізувала нову статтю КК України – ст. 111-1 «Колабораційна діяльність», зауваживши, що ця стаття має складну конструкцію – складається з восьми частин, сім із яких є самостійними складами злочину. Частини цієї статті розміщені за градацією суспільно небезпечного діяння: починаючи від кримінальних проступків і завершуючи особливо тяжким злочином.
Доповідачка акцентувала на питанні щодо кваліфікації крадіжки, грабежу, розбою в умовах воєнного стану (ст. 185–187 КК України), мародерства (ст. 432 КК України) та ч. 2 ст. 433 КК України (насильство над населенням у районі воєнних дій). Вона звернула увагу, що така кваліфікуюча ознака, як вчинення крадіжки, грабежу, розбою в умовах воєнного стану має місце в разі вчинення відповідного посягання на всій території, на якій введено воєнний стан.
Секретар Третьої судової палати ККС ВС Герман Анісімов розповів про застосування окремих норм КК України, зокрема, ч. 2 ст. 436-2 КК України (виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали цю збройну агресію) щодо кваліфікації дій особи, яка в соціальній мережі вподобала ряд таких публікацій, і чи можна такі дії вважати поширенням таких матеріалів.
Коментарі
Loading…