Наталія Корчак: «Надзвичайно важливо, щоб декларування статків стало засобом суспільного контролю над владою»

Останні події, пов’язані з метушнею Генерального прокурора з отриманням дозволу парламенту на переслідування низки народних депутатів, відсунули на другий план проблему, пов’язану з певними перешкодами в діяльності Національного агентства  із запобігання корупції, що виникли навесні цього року, проте дана тема продовжує залишатися актуальною. Свою точку зору на неї виклала в інтерв’ю з нашим кореспондентом голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак.

Світовий досвід

 — Перш ніж зануритися у вітчизняні проблеми, хотілося б трошки поцікавитися міжнародним досвідом даної справи, який Ви, напевне, знаєте, як ніхто інший у нашій країні. Де на планеті електронне декларування найбільш яскраво й переконливо показало свою ефективність у протидії та запобіганні корупції й чи існує ще десь система електронного декларування, подібна за масштабами охоплення до української?

 — Системи електронного декларування існують у багатьох країнах світу, проте єдиного стандарту немає, і в кожній ця державі система має свої особливості. Для цивілізованої демократичної країни декларування доходів і співвідношення майнових статків із рівнем життя того чи іншого чиновника — норма.

У Швеції, яка належить до трійки країн-лідерів із найменшим рівнем корупції за світовим індексом сприйняття корупції, обов’язок декларування покладений на всіх громадян, які отримують прибутки від роботи за наймом. В Австрії, Франції та Німеччині, наприклад, не декларують представники судової системи. У Канаді, Фінляндії й Норвегії успішно імплементовані системи загального декларування для всіх, не лише для держчиновників.

Насправді, незважаючи на розбіжності систем електронного декларування, мета в них одна — запобігання незаконному збагаченню та уникнення конфлікту інтересів. Саме тому закони, які роблять інформацію в деклараціях доступною для громадськості, є в двох третинах країн Великої двадцятки (G-20).

Можу зазначити, що дійсно, наша форма е-декларації надзвичайно деталізована й передбачає чималий об’єм інформації. А це означає, що законодавець намагався передбачити якомога більше умов для усунення корупційних ризиків, для виявлення корупційних порушень. На моє переконання, відкриття декларацій – прогресивний світовий досвід антикорупційних реформ і один із реальних працюючих механізмів повернення довіри громадян до влади.

Чому критикують НАЗК?

— Чимало критики, головним чином через е-декларування та перевірку декларацій, лунає сьогодні на адресу НАЗК. Чи є місце здобуткам серед критичних зауважень?

— Е-декларування — один із п’яти напрямів діяльності органу й така увага до нього є наслідком тієї корумпованої системи влади, яка формувалася і до, й під час незалежності України. Такі собі «авгієві стайні», які на думку пересічних громадян, мають після оприлюднення декларацій бути вичищені миттєво.

У серпні буде рік як НАЗК повноцінно розпочало роботу за всіма напрямами діяльності. Як превентивний орган агентство забезпечує проведення заходів із формування та реалізації політики в таких сферах, як антикорупційна політика, запобігання та виявлення корупції, моніторинг дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції, контроль та перевірка декларацій, запобігання політичній корупції.

Ми нечасто говоримо про такі буденні речі, але ж саме ми з нуля розробили всю нормативну базу для роботи: порядки, правила, форми, методики й методології, програми тощо. Буцімто нічого особливого, але наприклад, для перевірки звітів політичних партій необхідні форма звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, форма заяви до платіжного документа на здійснення грошового внеску на підтримку партії, положення про порядок подання звітів тощо. Все це розроблено й затверджено за всіма напрямами діяльності, за винятком порядків проведення повної перевірки е‑декларацій та моніторингу способу життя, з якими виникли труднощі через непрофесійність координатора відповідного департаменту (йдеться про члена НАЗК Руслана Радецького — Ред.).

На мою думку, ефективність антикорупційної діяльності — це не кількість затриманих і відпущених під заставу осіб із гучними прізвищами. Превенція, бо ми сформовані як превентивний орган, насамперед, передбачає недопущення можливого правопорушення. Саме тому НАЗК є автором (співавтором) «настільних книг» для юристів, політичних діячів, управлінців у сфері антикорупційних реформ. Сьогодні ми маємо розроблені самостійно чи спільно з вітчизняними й зарубіжними фахівцями «Методологію проведення антикорупційної експертизи», «Типову антикорупційну програму юридичної особи», «Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», «Методичні рекомендації щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами». Проте одним із головних здобутків у цьому контексті є розроблення антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання.

До результатів нашої роботи з честю можу додати формування нової судової практики стосовно конфлікту інтересів та політичної корупції, перші кримінальні провадження по політичних партіях, перші постанови судів про притягнення до відповідальності за приписами й протоколами Нацагентства, рішення щодо конфіскації партійних коштів. Я вже не говорю про тисячі проаналізованих висновків звітів політичних партій про майно, сотні перевірок і роз’яснень щодо наявності (відсутності) реального конфлікту інтересів, щодо додержання антикорупційного законодавства держорганами, органами влади та місцевого самоврядування, юридичними особами, їх посадовими й службовими особами, опрацьованих антикорупційних програм, проведених спецперевірок е‑декларацій.

— Із приводу кримінальних проваджень можете уточнити?

— На сьогодні за матеріалами НАЗК відкрито 8 кримінальних проваджень та направлено до Нацполіції матеріали щодо 5 політичних партій. Провадження відкриті на підставі виявлених недостовірних відомостей під час аналізу фінансових звітів: стаття 159‑1 (надання завідомо недостовірних відомостей у фінансовому звіті партії) Кримінального кодексу.

— Скільки декларантів перевіряє НАЗК зараз і коли будуть результати?

 — Загалом на сьогодні триває перевірка 225 е‑декларацій. Перші 22 проекти рішень про результати перевірки топ-чиновників оприлюднені на нашому сайті, з ними можна ознайомитися. Проекти рішень, які запропонував відповідний департамент та його координатор Руслан Радецький, виявилися юридично необґрунтованими, особливо щодо судового оскарження, загального характеру, без конкретизації пояснень і мотивації. Тому ці рішення про результати не прийняті. Наразі робоча група вже напрацювала «модельне» рішення, яке надасть результатам перевірки чіткої форми, чого, на жаль, зараз немає.

При оцінці результатів декларування слід зважати на те, що воно передусім має працювати як запобіжний механізм, спрямований на недопущення корупційних правопорушень. У цьому його основна суть: декларування створює умови для неможливості отримання неправомірних доходів та їх використання. Така прозорість і демократичність впливає на зменшення терпимості до вчинення корупційних дій та на політичну відповідальність. Адже публічне декларування дозволяє тепер виборцеві оцінити правдивість і відповідальність кожного обранця.

Незручне запитання

 — Третього квітня Ви повідомили журналістам, що НАЗК має намір подати в суд на ДП «УСС» за неякісне виконання взятих на себе зобов’язань у рамках виконання договору про адміністрування та програмно-технічне супроводження програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій, укладеного 1 березня цього року. Коли й до якого саме суду було подано позов? Які найголовніші аргументи були викладені в позовних вимогах? В якому стані перебуває розгляд цієї справи, а якщо позов подано не було, то чому?

— НАЗК мало намір подати цивільно-правовий позов до адміністратора реєстру — Державного підприємства «Українські спеціальні системи» про стягнення штрафних санкцій за порушення господарських зобов’язань. Було направлено низку листів до цього ДП з вимогою пояснити причини неналежного функціонування реєстру, щоб агентство мало змогу обґрунтувати позовні вимоги. У відповідь «УСС» наполягало на тому, що основними причинами проблем та недоліків у роботі реєстру в період пікових навантажень є архітектурні та функціональні вади прикладного програмного забезпечення, які призвели до численних помилок. Як відомо, це програмне забезпечення розробило ТОВ «Міранда» на замовлення ПРООН та передало НАЗК, яке, своєю, чергою надало його адміністратору — Державному підприємству «Українські спеціальні системи».

Після спільного обговорення проблеми Національне агентство та ДП «УСС» вирішили переглянути суму, яка підлягає сплаті замовником за надані в березні 2017 року послуги за договором з адміністрування та програмно-технічного супроводження програмного забезпечення реєстру, в бік зменшення — у зв’язку з нестабільною роботою реєстру в останні дні другої хвилі е‑декларування. Адміністратор доклав усіх зусиль для налагодження роботи реєстру та погодився на зменшення оплати. Отже, конфлікт було вичерпано.

 — Чи не могли б Ви оцінити запропонований урядом проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення порядку організації роботи Національного агентства з питань запобігання корупції», яким, зокрема, пропонується доповнити Закон України «Про запобігання корупції» положенням про можливість звільнення керівника НАЗК за неефективність діяльності Національного агентства та неналежне виконання обов’язків.

— Перед тим, як говорити про неефективність, слід провести незалежний зовнішній аудит роботи Національного агентства за рік функціонування: в контексті належного виконання обов’язків членів НАЗК, витрат коштів, роботи системи е‑декларування. Й лише отримавши висновки, можна вимагати реформування, відставки, пропонувати власний варіант «кризового» менеджменту. Але висновки такого аудиту — не потрібні Кабміну та ВРУ, до яких я неодноразово зверталася з проханням його провести. Непотрібні, бо результати аудиту можуть зупинити той потік інформаційного бруду, який спрямований на агентство і метою якого є підпорядкування органу одній особі чи певному відомству, наприклад, Мін’юсту.

Конфлікт навколо НАЗК є штучним, вигідним певним політикам. Насамперед тим, хто сьогодні намагається не боротися з корупцією, а імітувати цю боротьбу. Тим, для кого корупційні схеми лишаються головним джерелом прибутків і суспільна нетерпимість до корупційних проявів стає загрозою існування. Тим, кому вигідно лишити все як є й займатися імітацією антикорупційних реформ.

Національне агентство підготувало висновок до відповідного законопроекту. Серед основних зауважень: принцип «єдиноначальності», який заперечується всіма іншими положеннями цього ж законопроекту, «ручний режим» керування агентством через призначення Кабміном в.о. голови, можливість навмисного затягування обрання й призначення нових членів НАЗК, покладення обов’язків забезпечувати роботу реєстру електронних декларацій на Кабмін тощо. На наше переконання, він порушує гарантії незалежності органу й має бути доопрацьований.

— Судячи з Вашої біографії, Ви після одержання вищої освіти весь час займалися викладацькою роботою й не мали досвіду управлінської діяльності. Хто запропонував Вам стати членом НАЗК? Чому, на Вашу думку, інші члени погодилися висунути Вас на адміністративну посаду голови НАЗК.

— У моїй біографії відсутні «чорні» плями, мені не соромно за жодне місце моєї роботи. Насправді мій життєвий шлях — це доказ того, що людина має і повинна розраховувати на себе, вірити у власні сили й досягати певних результатів. Я не належу до політичних династій, не входжу до закритих бізнес-груп, попри суспільний стереотип, що «зв’язки вирішують усе», свою кар’єру я будувала сама. Чутки про моїх екс-студентів із Народного фронту, які, нібито, «допомогли» очолити Нацагентство, всього лише один із тих елементів «чорного» піару, який використовують опоненти. Інакше міністр юстиції – народофронтівець Петренко не вимагав би так настійливо мого усунення з посади.

Спробувати себе в роботі нового антикорупційного органу було самостійним рішенням людини, яка працювала на той час в Академії прокуратури України. Я пройшла конкурс і люстраційну перевірку, головою ж НАЗК колеги мене обрали одноголосно. Чим під час прийняття цього рішення вони керувалися, думаю, слід спитати в них.

— Що, на Ваш погляд, є головним завданням антикорупційних реформ у нашій державі?

— На моє переконання, головним завданням антикорупційних реформ є захист новостворених антикорупційних інституцій від їх послаблення. Наприклад, надзвичайно важливо, щоб декларування статків стало засобом суспільного контролю над владою, а не перетворилося на інструмент влади для досягнення власних цілей, як це пропонують деякі політики. Не зробити систему «під себе», а дати жити достойно всім.

Також надзвичайно важливою є ефективна імплементація антикорупційного законодавства в нинішніх реаліях. Аби всі громадяни були рівними перед законом, а система притягнення до відповідальності за корупційні правопорушення слугувала доказом такої рівності.

Спілкувався Юрій Котнюк, cпеціально для ЮВУ

Джерело: ЮВУ