Ковальський Віктор
На кінець березня заплановано презентацію фільму про “Вагнергейт” – скандал із затриманням в Мінську 33 учасників приватної військової компанії – “ПВК Вагнера”.
Автор, розслідувач Христо Грозев будучи в Києві організував інтерв’ю, які підігріли обстановку. Вважається, що керівник Офісу президента причетний до зриву цієї операції. Редакція ЮВУ розібралися в тому, хто намагається торпедувати Андрія Єрмака і чи загрожує фільм для керівництва країни.
Про важливість цієї події вказує її таємничість. В центрі організації переляку якого ніби чекають в Києві опинився скандальний журналіст Дмитро Гордон. Він в одному з телеефірів озвучив дату – 15 березня, уточнивши: після цього дня України чекають “похмурі випробування”, а сам же день стане “водорозділом” для суспільства. Про що мова, він не уточнив, але з дуже великою долею ймовірності йдеться саме про публікацію розслідування міжнародної групи Bellingcat про “справу вагнеровцев”, про групу з 33 найманців “ПВК Вагнера”, які були заарештовані минулого літа в Мінську і виддані Росії.
Спочатку були такі версії їх затримання: по першє, посварити Білорусь і Росію. По-другє, як свідчив журналіст Юрій Бутусов, Мінськ про операцію не знав, а її метою було виманити “вагнеровцев” в Україні. Офіцер СБУ під виглядом вербувальника запропонував учасникам ПВК роботу з охорони нафтових вишок в Венесуелі, і 25 липня 33 людини повинні були вилетіти в Стамбул. Однак над Україною одному з пасажирів, за задумом, повинна була стати погано – тоді борт приземлився б в Києві, а все найманці – були б арештовані. Серед учасників ПВК могли бути свідки загібелі рейсу MH17 над Сніжним в 2014-му. Але, за даними журналіста, початкову задумку довелося змінити після наради в кабінеті президента 24 липня, де нібито доповідь про спецоперацію проводили заступник голови СБУ Руслан Баранецький і начальник ГУР Міноборони Василь Бурба, а Андрій Єрмак зупинив її, переконавши президента перенести спецоперацію на 30 липня, щоб не зірвати переговори із заступником глави АП РФ Дмитром Козаком з обміну полоненими.
Але хтось в надрах ОП “злив” інформацію КДБ Білорусі, після чого відбувся арешт і передача “вагнеровцев” Росії. Хто саме це зробив ніхто прямо не говорить. Однозначно можна припустити лише те, що їм була персона, яка була присутня на нараді в кабінеті президента.
Для ОП ефект від такої інформації був рівноцінним інформаційному кілерству. Нардеп від “Євросолідарності” Олексій Гончаренко моментально відправив в СБУ, ГПУ і ДБР звернення з вимогою почати кримінальне розслідування. Але тема “зависла”: за деякими даними, ідея створити слідчу комісію, озвучується депутатами з опозиції, блокується на рівні Комітету Ради з питань нацбезпеки і оборони. Проте і. о. директора ГБР Олексій Сухачов на засіданні Ради 3 березня заявив про ведення “активного розслідування” у справі “вагнеровцев”.
Для ОП виникли несподіванки, коли стало відомо про підготовку розслідування на цю тему групою журналістів під назвою Bellingcat. Це інтернет-видання, що базується в Австрії, з’явилося влітку 2014 го, було засновано блогером Еліотом Хиггинсом і зосереджено на розслідуванні епізодів війни на Донбасі (падіння MH17, обстріли Новоазовська і Маріуполя, ультраправі руху в Україні), в Сирії (застосування хімзброї), Росії ( “справа Скрипаль”, отруєння Навального). Розслідувачі декларують, що живуть на гранти, в тому числі з боку Джорджа Сороса. Втім, за даними інших західних журналістів, до фінансування причетне Міноборони Великобританії.
В ОП були в курсі приїзду групи, навіть виділили машину з держохороною (вона ж інформує про пересування і контакти), але персональних зустрічей вирішили уникнути. Незабаром журналіст Євген Шевченко опублікував спільну фото з журналістом і керівником проекту Христо Грозєва. “Дав інтерв’ю для фільму, який Bellingcat знімає для Netflix. І якщо зараз про зраду у вищому керівництві нашої країни знає лише досить обмежене коло людей.
Стало відомо, що ніби глава ОП Єрмака – сам запросив в Україну знімальну групу, але в призначений час зустріч не відбулася. За даними Бутусова, Офіс президента зробив ряд спроб, щоб виправдатися і / або приховати роль ОП в зриві операції:
- сам глава ОП Андрій Єрмак нібито телефонував Грозєва, намагаючись умовити його не випускати фільм;
- заступник голови ОП Роман Машовець і начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов ніби провели зустріч з заступником директора британської розвідки MI-6 Лі Лоуренсом, намагаючись заблокувати вихід фільму;
- ОП контактував з екс-главою ГУР МО Василем Бурба, якій змушений був змінити місце проживання.
- Гучні звинувачення на адресу ГУР МО і Офісу президента викликають сумніви. На думку Володимира Бойка, українського расследователя, чия спеціальність – якраз силові структури, мова про підкилимної гри з боку керівника Служби зовнішньої розвідки Валерія Кондратюка, який ще до зміни влади в 2019-му побив горщики з колишнім колегою Василем Бурба.
Основне джерело Бутусова – це його В. Бурба, якого його колишній друг і соратник Валерій Кондратюк і звільнив.
Автор розслідування звернувся в соцмережі Twitter з проханням не спекулювати: “Будь ласка, зверніть увагу, що більшість повідомлень в українських медіа неправдиві і базуються на неправдивих даних або прийнятті бажаного за дійсне. Так, ми працюємо над багатьма розслідуваннями одночасно, але ми не знаємо, що вийде з них до тих пір, поки не завершимо”.
Кому вигідний скандал
Отже, що може бути відомо Bellingcat? По-перше, агенція підтримує версію здачи інформації на Банковій. “Найпростіше пояснення – це був переляк, рішення не створювати конфронтацію з Росією. Зрада або політичний страх – я не впевнений, але якщо навіть політичне боягузтво, то і це дуже погано”, – говорив расследователь в одному з інтерв’ю.
По-друге, агенція декларує роботу в правовому полі і використання виключно “білої” інформації, вивчаючи відкриті бази документів, “цифровий” слід, який залишає їх “героями”, історичні фото.
Тобто дані, озвучені у фільмі, прямо вдарять по Офісу президента (хоч самі розслідувачі і декларують іншу мету – встановлення істини в ролі учасників ПВК в інших справах).
ОП явно робить спроби щодо зменшення негативного інформаційного ефекту. Так, спікер української делегації в Тристоронньої контактній групі Олексій Арестович стверджував, що операцію міг “злити” і сам Петро Порошенко. А сам Андрій Єрмак говорив в коментарі ЗМІ, що ця історія не більше ніж фейк.
“Це детективна історія, яка була вигадана від початку і до кінця. І були взяті кілька фактів з реальності, доданий художній вимисел – і створилася масштабна історія, яка дійсно вражає”, – говорив глава ОП. Схожий посил звучав і з вуст Володимира Зеленського. “Я не знаю ні про яке” зливі “якийсь там операції”, – говорив він ще в серпні 2020 го.
Другий явний бенефіціар – умовна “група грантових реформаторів”, представлена як всередині “Слуги народу”, так і в “Голосі”, і ЄС. Їх інтерес – відставка Андрія Єрмака, його заміна на іншу фігуру. Цю версію підтверджував і Арестович. Адже Єрмак багато чого зробив, “щоб зменшити олігархічний вплив на ОП, і за це може бути помста саме в такому вигляді”.
Друкується за матеріалами ЗМІ.
Коментарі
Loading…