Танки Перемоги, або Залізні аргументи української незалежності

 Танки Перемоги,

або Залізні аргументи української незалежності

Відносини між українцями та поляками переживали різні періоди. При цьому в них були як хороші, «теплі», так і сумні історії. Покоління 70-80 років пам’ятають спортивні, культурні та освітні досягнення поляків. Зокрема незабутніми лишаються «Червони гітари» на чолі з Северіном Краєвським. Назавжди впізнаваними стали Барбара Брильська, Мариля Радович, Данієль Ольбрихський. Українські  вболільники згадують міцну польську збірну з футболу на чолі з Гжегошем Лято та Володзімежем Любанським. Покоління 90-двох тисячних років ніколи не забудуть футбольних зірок Якуба Блощаківського та  Роберта Левандовського, а також спільне проведення чемпіонату Європи з футболу в Украні та Польщі 2012 року. Про культурні, наукові та освітні стосунки в ці роки годі й казати — йшов інтенсивний культурний, освітній та науковий обмін. Соціальна привабливість україно-польських відносин стала прикладом для прибалтійців, словаків, чехів. Навіть виникла ініціатива держав, що мають намір об’єднатися в Тримор’я.

Проте починаючи з 2022 року основною темою у відносинах двох близьких народів є воєнна, зокрема як і до інших еміграція сотень тисяч українців до Польщі, як і до інших країн Європи. У зворотньому напрямку йшли зброя, припаси до неї, медикаменти та волонтерські фури.

Повномасштабне російське вторгнення розставило все по своїх місцях. Сьогоднішні покоління будуть згадувати танки, літаки та військове обладнання, які дружні поляки, словаки та чехи направляють в Україну, аби захистити нашу землю від російського вторгнення. А українські слова «суверенітет»,  «незалежність», «свобода» стали нині універсальними, прийнятними для усіх дружніх європейських народів.  Український Президент Володимир Зеленський, звертаючись нещодавно до учасників Міжнародного форуму в Каунасі, сказав, що  «нині – видатний час, час, коли ми можемо вибороти й гарантувати нашу з вами свободу не просто на роки, не просто на десятиліття. Зараз такий час, коли ми можемо захистити нашу з вами свободу назавжди. росія повинна програти в Україні, російський реваншизм має назавжди забути про Київ і Вільнюс, Кишинів і Варшаву, про наших братів у Латвії та Естонії, у Грузії та в кожній іншій країні, якій нині погрожують російські вбивці». Пізніше, під час зустрічі з польським прем’єром Матіушем Муравецьким, який відвідав у ці дні з візитом Україну, В. Зеленський заявив, що  є пропозиція від Прем’єр-міністра щодо 2,5 тис. наших військових, які зможуть отримувати допомогу та лікування в Польщі.

Та «родзинкою» того візиту стали танки — чотири перших «Леопардів», привезених польським прем’єром у Київ. Це ще один символ наших нинішніх українсько-польських відносин. Бо це танки, які мають допомогти разом з іншими звільнити нашу землю від рашистів. Уклінно дякуємо за це полякам.

Відзначив В. Зеленський і внесок Польщі як співавтора в підтримку Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй резолюції «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні». Відомо, що за цю резолюцію тоді проголосувала 141-на країна світу. Проти, разом із державою-терористом, лише шість, ще 32 країни утрималися. Це вже шоста резолюція ООН з часу початку війни росії проти України. В останнього документа аж 76 співавторів. Тож, безумовно, що це  голосування має увійти в історію ООН. Позицію росії підтримали, назвемо їх поіменно, Білорусь, КНДР, Еритрея, Малі, Нікарагуа та Сирія. Серед тих, хто утримався – усі ті самі:  Китай, Індія, Пакистан, Куба, Іран, В’єтнам, Казахстан, Вірменія, Південна Африка тощо. Наші дипломати визнають, що це насамперед політичний документ, мета якого показати підтримку України та засудити дії росії максимально можливою кількістю голосів. Говорити про якісь практичні дії та наслідки ухвалення цієї резолюції не варто. Важливо те, що резолюція стверджує право України не на будь-який мир, а на мир за умови збереження її територіальної цілісності. Й це головне. Водночас резолюція є потужним сигналом незмінної глобальної підтримки нашої країни в світі. Більше того, в ній міститься свідчення солідарності світової громадськості з українським народом у контексті річниці повномасштабної агресії рф. Й це наша велика дипломатична перемога.

Віктор Ковальський