Саме та частина міркувань, яка виходить за межі питань військового обладнання, зброї та вмінь

Уважно передивився матеріал, опублікований Головнокомандувачем. Над ним дійсно працювали технократи. Попрацювали гарно. Немає нічого зайвого, не потрібного, таємного. Проте є певна частина міркувань, яка виходить за межі питань військового обладнання, зброї та вмінь. Я про ментальність завойовників, їх неминуче розкладання, про збільшення злоби від війни, що як сніговий ком усіх їх накриє. Це обов’язково станеться.

Росіяни із цієї війни війдуть іншими. Перемоги вони не здобудуть, а поразка вже наближається. Події в місті Волноваха, де російські військові, озброєні до зубів, за пляшку горілки знищили всю родину разом з дітьми, стали відомими всій росії. Таких випадків звірств нам відомо чимало, але лише одиному з них у рашці надано статус публічної події. Бо така команда. Можливо, колись до російського суспільсьтва дійде,

що насправді відбувається. З нами воює ментальне дно, якому вбито легше, ніж лишатися живим. Ментальний закон такого дна: спочатку вб’ю я, а потім вже нехай вб’ють мене.

Наразі аналізую російську пресу і висновок невтішний: російське суспільство налаштовується за кримінальною ментальністю, за хвилями кримінальних подій. Ні, не за культурою, а саме за ментальністю, тобто за кримінальним досвідом, що спотворює моральний облік суспільства. І його частина пішла воювати в Україну, робити тут бізнес на смерті. Бо на житті робити бізнес не дозволено.

За російською демографією і історією тут почнеться смутний час, коли кількість загиблих на цій війні зашкалить за півмільйони осіб. Це вдарить по їх великих містах. Чи зможемо ми вистояти, адже смерть приходить і за нами теж, на превеликий жаль. Серед моїх друзів вже нараховуються і поранені, і загіблі. І триматися приходиться не лише за здоров’я чи за нерви, але й за життя. Всім бажаю це пережити.

Моїми трьома хлопцями, що одягли військову форму, можу лише пишатися!

ВІктор Ковальський