Ковальський Віктор
У новому році бойові дії у ознаменувалися оголошенням Москвою одностороннього режиму припинення вогню та розширенням військової допомоги Києву від союзників. Так, Україна вперше отримає бойові машини піхоти (БМП) західного зразка від США та Німеччини, а Франція взагалі пообіцяла їй передати легкі колісні танки. У Москві продовжують заявляти про готовність до діалогу для врегулювання конфлікту, на Заході продовжують не вірити в щирість цих намірів, а Туреччина, як і минулого року, залишається чи не єдиним гравцем на міжнародній арені, який не втомлюється пропонувати свої посередницькі послуги конфліктуючим сторонам.
Пентагон офіційно оголосив про майбутнє відправлення на Україну 50 БМП Bradley – основної бойової машини піхоти армії США, що знаходиться на озброєнні з 1981 року.
Незважаючи на новорічні свята, активність бойових дій на території України у перші дні січня не знижувалась. Проте 5 січня — напередодні святвечора патріарх Московській та всієї Русі Кирил звернувся із закликом припинити вогонь і встановити різдвяне перемир’я з 12:00 6 січня до 24:00 7 січня, щоб православні люди могли відвідати служби у Різдвяний святвечір і в день Різдва Христового. Того ж дня відбулася телефонна розмова між президентами Росії та Туреччини Володимиром Путіним та Реджепом Тайіпом Ердоганом, в якій, за повідомленнями турецьких ЗМІ, останній закликав російського колегу підкріпити слова про готовність до діалогу та миру «одностороннім припиненням бойових дій та справедливим врегулюванням розбіжностей».
На сайті Кремля, втім, у зведенні про бесіду подібні заклики пана Ердогана не згадувалися, проте підкреслювалася «відкритість Росії до серйозного діалогу — за умови виконання київською владою відомих і неодноразово озвучуваних вимог і обліку нових територіальних реалій» у світлі турецькому посередництву з метою політичного врегулювання конфлікту».
Так чи інакше, 5 січня пан Путін дав вказівку збройним силам РФ, «з огляду на звернення Святішого Патріарха Кирила», запровадити режим припинення вогню «по всій лінії бойового зіткнення сторін в Україні».
У Києві у щирість таких намірів не повірили. Радник офісу президента України Михайло Подоляк назвав режим припинення вогню «банальними хитрощами» і запевнив, що в них не проглядається «ні найменшого бажання» закінчити конфлікт. А президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні до народу 7 січня звинуватив Росію у порушенні оголошеного нею ж припинення вогню. «Вони щось говорили про нібито припинення вогню… Але реальність — це російські снаряди, які знову били Бахмутом та іншими українськими позиціями»,— заявив Зеленський.
В ООН ініціативу Росії привітали. Але дуже стримано. Генсек ООН Антоніу Гутеріш позитивно оцінив «можливість того, що в цей святий період сторони виявлять повагу та припинять бойові дії». А його офіційний представник Стефан Дюжаррик заявив, що в організації «хотіли б побачити завершення цієї війни відповідно до міжнародного права та Статуту ООН» та готові допомагати сторонам у досягненні цієї мети. Надію на продовження режиму припинення вогню “не лише на 36 годин” вже 7 січня висловив і офіційний представник президента Туреччини Ібрагім Калин.
На Заході ж, як і в Києві, рішення РФ визнали хитрощами. На думку президента США Джо Байдена, вказівка Володимира Путіна була спробою «знайти трохи кисню», а на користь нещирості намірів говорить той факт, що бойові дії тривали і 25 грудня, на Різдво за західним стилем, і на Новий рік. Глава Білого дому зазначив, що «війна в Україні перебуває у критичній фазі» та США з союзниками «мають зробити все можливе аби допомогти українцям протистояти російській агресії».
На підтвердження слів Байдена Білий дім оголосив про надання озброєнь та іншої допомоги Україні на суму $3,1 млрд. Цей пакет американської допомоги виявився найбільшим з моменту початку конфлікту 24 лютого 2022 року і частково враховував неодноразові та наполегливі прохання України про надання їй наступальної зброї, зокрема танки. І хоча, як пояснила зампомічника голови Пентагону з Росії, України та Євразії Лора Купер, США, як і раніше, не мають наміру передавати Києву танки Abrams, оскільки вони споживають багато палива і складні в експлуатації, серед нових озброєнь, відправлених Україні, 50 БМП Bradley, які також відомі як “вбивці танків”. Раніше Вашингтон не надавав Києву таких озброєнь.
Названі на честь американського генерала часів Другої світової війни Омара Бредлі ці машини вважаються основною БМП армії США і знаходяться на озброєнні з 1981 року. БМП Bradley використовуються для транспортування піхоти, ведення бою та вогневої підтримки, вони активно застосовувалися американськими військовими в операціях у Перській затоці та Іраку. У будь-якому разі у Києві рішенням Вашингтона залишилися задоволені.
«Вперше ми отримаємо бронетехніку Bradley – це саме те, що потрібно. Нові знаряддя та снаряди, зокрема високоточні, нові ракети, нові безпілотники. Своєчасно та потужно»,— прокоментував новини Володимир Зеленський.
Тим часом, представник уряду ФРН Штеффен Хеберштрайт повідомив, що Берлін також планує передати Києву близько 40 БМП Marder і перед цим навчити українських військових на території Німеччини управлінню цими машинами. Пан Хеберштрайт додав, що користуватися американськими Bradley українцями також навчатимуть на території ФРН. Раніше про рішення поставити БМП Україні стало відомо із спільної заяви Джо Байдена та канцлера Німеччини Олафа Шольца.
Проте США та Німеччина були не першими у 2023 році, хто оголосив про якісно нові поставки Україні.
Ще 4 січня після телефонної розмови Володимира Зеленського та президента Франції Емманюеля Макрона з’ясувалося, що Париж пообіцяв передати Києву легкі колісні танки AMX-10 RC.
І в цьому сенсі, звичайно, пан Макрон виявився тією людиною, яка здійснила «танковий прорив» у західних постачаннях Україні. «Цю машину не можна назвати БМП, оскільки завдання БМП – нести десант, а десанту там немає. Її можна назвати важким бронеавтомобілем чи колісним танком. Якщо згадати Договір про звичайні збройні сили в Європі, у ньому фігурував колісний танк як один із видів техніки, що підлягає обліку. Там стоїть цілком танкове озброєння – 105-міліметрова гармата. Броня у нього не така, як у гусеничних танків, – легша, але озброєння потужне, тому списувати цю машину з рахунків, як деякі роблять, не варто», – пояснюють експерти.
Емманюель Макрон пообіцяв постачання легких танків Україні. І на його думку, ключове у обіцяних постачаннях від США, Німеччини та Франції — це політично новий крок, який відкриває дорогу для відправки щодо сучасної бронетехніки Україні. «Після цього можуть бути поставки цих та інших машин, зростатиме їх кількість, можливе розширення асортименту. Коли ви вже постачаєте бронетехніку у великих обсягах, можна додати в якийсь момент і танки. Крім того, цей крок може стати прикладом для інших країн НАТО. Наприклад, Польщу вмовляли поставити Україні танки Leopard, які вона має у великій кількості. Але Варшава заявила, що сама цим займатися не хоче. Але якщо починаються такі поставки від країн-лідерів, то країни другого і третього ешелону НАТО можуть з більшим бажанням до них приєднатися», — зазначив експерт.
За публікаціями зарубіжних ЗМІ.
Коментарі
Loading…