Проблеми застосування в Україні практики Європейського суду з прав людини

Чинним законодавством України практика Європейського суду з прав людини розглядається, як  джерело права, яке має обов’язково застосовуватись судами під час розгляду відповідних справ. .

1-2 грудня відбувся X Міжнародний форумі щодо практики ЄСПЛ і проблем її застосування.

.Голова Касаційного кримінального суду Станіслав Кравченко під час виступу на Форумі зазначив, що практика ЄСПЛ є дороговказом для всіх країн – членів Ради Європи в питаннях розуміння Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та імплементації її норм у національних правових системах», – зазначив Станіслав Кравченко.

Голова ККС ВС також розповів, що останні кілька років у суддівському середовищі спостерігається більш професійне ставлення до вивчення та застосування практики ЄСПЛ. І відбувається це завдяки, зокрема, таким заходам, як цей міжнародний форум.

Водночас викликає стурбованість, що практика ЄСПЛ не завжди застосовується судами релевантно. Крім того, зросла кількість рішень ЄСПЛ, постановлених щодо України: якщо у 2020 році було 83 таких рішення, то за одинадцять місяців 2021 року – 140. Щоб виправити ситуацію зі збільшенням кількості звернень до Страсбурзького суду, насамперед потрібні системні зміни у підходах до виконання рішень ЄСПЛ.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима присвятив виступ питанням виконання рішень ЄСПЛ у практиці ВП ВС. Доповідач розповів, зокрема, про деякі виклики, що виникали у ВП ВС під час розгляду заяв про перегляд рішень національних судів у зв’язку з наявністю рішень ЄСПЛ про порушення Україною міжнародних зобов’язань.

«ВП ВС визначила, коли вона за встановлених ЄСПЛ порушень Україною міжнародних зобов’язань взагалі не може вирішувати питання про перегляд судових рішень. Мова, зокрема, йде про ситуації, коли ЄСПЛ або встановив порушення, які можна усунути лише вжиттям заходів загального характеру, або ці порушення не стосуються особи, яка звернулася до ВП ВС із заявою про перегляд, чи не стосуються справи, про перегляд рішень у якій просить заявник. Або ж порушення, які встановив ЄСПЛ, полягають лише в надмірній тривалості розгляду справи чи невиконання ухвалених у ній на національному рівні судових рішень», – зазначив доповідач.

Доповідач розповів про постанови ВП ВС, які вона прийняла у 2021 році за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень у зв’язку з визнанням ЄСПЛ порушень Україною міжнародних зобов’язань. У презентації він згадав справи «Сатановська та Роджерс проти України», «Чернега та інші проти України», «Філозофенко проти України», «Левчук проти України» «Скоморохов проти України», «Чернов проти України», «Шуманський проти України», «Горяйнова проти України», «Галамай проти України» та «Стецов проти України».