У Євросоюзі склався консенсус щодо необхідності нових санкцій проти Росії у разі її «агресії щодо України».

У Євросоюзі склався консенсус щодо необхідності нових санкцій проти Росії у разі її «агресії щодо України». Про це на початку дводенного саміту ЄС у Брюсселі заявив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. Лідерів країн ЄС підтримали і євродепутати, які у четвер ухвалили резолюцію із закликами до жорсткої реакції на можливі «провокації» з боку РФ. Влада України цими заявами, як і візитом президента Володимира Зеленського до Брюсселя, що завершився, залишилися задоволені. Щоправда, за одним винятком: жодної конкретики про перспективи та можливі терміни інтеграції країни до ЄС та НАТО вони від західних партнерів так і не почули.

Якщо декларація за підсумками саміту «Східного партнерства», який проходив у Брюсселі ввечері 15 грудня, обійшлася без заклику до санкцій проти Росії, то настрій на саміті Євросоюзу, що розпочався наступного ранку, був зовсім іншим. «Щодо Росії, яка звужує петлю навколо України, то тут у нас більше розбіжностей у поглядах із деякими країнами Західної Європи (ніж з інших питань.— «Ъ»). Але я оптиміст, якщо говорити про можливість вироблення спільних висновків, а також позначення, що ми реагуватимемо у разі військової агресії на Україну»,— заявив прем’єр Польщі Матеуш Моравецький.

«Важливо також обговорити складну ситуацію щодо України, питання, що відбувається з пересуваннями російських військ вздовж кордону,— заявив, перераховуючи теми саміту, новий канцлер Німеччини Олаф Шольц.— У зв’язку з цим ми сьогодні тут ще раз підкреслимо, що принцип непорушності кордонів є однією з найважливіших основ світу в Європі, що ми разом робитимемо все для того, щоб вони справді не порушувалися».

Канцлер Австрії Карл Нехаммер підтримав німецького колегу. «Німеччина з Францією  — це нації, які особливо можуть просунути ЄС уперед… Видно, наскільки Франція та Німеччина важливі, щоб показати Російській Федерації, що не має сенсу проводити політику через насильство, а потрібен діалог», – заявив він. І при цьому дав зрозуміти: за негативного розвитку подій «Євросоюз не залишить Україну в біді».

Мабуть, щоб додати лідерам рішучості, Європарламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій закликав Жозепа Борреля «забезпечити інформування Ради ЄС про дії Росії», щоб той був готовий «швидко узгодити подальші спільні кроки, зокрема, ухвалення суворих економічних та фінансових санкцій у тісній координації зі США та країнами НАТО, іншими партнерами».

«Дякую за потужну підтримку України з боку Європейського союзу. Вчора – на саміті “Східного партнерства”. Сьогодні – резолюція Європарламенту щодо ситуації на українському кордоні! Військові дії проти України матимуть для Російської Федерації високу економічну та політичну ціну. Загроза безпеці України – це загроза миру та стабільності усієї Європи», – написав у Twitter президент України Володимир Зеленський.

Євроструктури опрацьовують варіанти санкцій на випадок «російської агресії»
При цьому країна якраз повторюють у Києві, продовжує прагнути до амбітної мети — вступу до НАТО. «Сьогодні вранці президент мав зустріч із генеральним секретарем НАТО — написав на своїй сторінці у Facebook глава МЗС України Дмитро Кулеба.— Ми спеціально затрималися, щоб провести цю зустріч, це було дуже важливо. І питання не лише в обговоренні стратегії євроатлантичної інтеграції, а й у вирішенні конкретних питань, пов’язаних із необхідністю зміцнення збройних сил України, зокрема, за рахунок взаємодії з НАТО та союзниками, що входять до альянсу. Там також було все дуже добре, позитивно». Щоправда, пан Кулеба знайшов і один недолік: Скажу чесно, що рік, коли Україна стане членом НАТО, нам не сказали, хоча ми питали.

За публікаціями у ЗМІ.