Аналіз військових подій від Тома Купера

Оригінал тут: https://medium.com/…/ukraine-war-8-9-10-june-2022…

За спільний переклад дякуємо Тетяна Саніна та Antonina Yashchuk

.

ТОМ КУПЕР

ВІЙНА В УКРАЇНІ, 8, 9, 10 ЧЕРВНЯ 2022

Всім доброго ранку! [Опубліковано 11.06, близько 11.00 за Києвом].

Після трьох місяців війни нестача снарядів, особливо для артилерії 122-мм калібру, стала гостро відчутна не лише для росіян, але й для українців. Підрозділи росіян відчувають цю нестачу вже близько місяця й тому, наприклад, артилерія сепаратистів простоює бездіяльно тижнями. Її намагаються нашвидкуруч переозброїти, втюхуючи старі радянські гаубиці Д-20 калібру 152-мм: прицільність у них взагалі ніяка – воно й не дивно, бо там і гарматам, і снарядам до них уже по 40+ років…

Українцям критично бракувало артилерійського боєзапасу ще на початку війни. Найшвидші поставки (наприклад, із Болгарії) вирішили проблему лише частково. Тоді «буквально всі» (тобто всі уряди та структури НАТО) кинулися постачати більше, проте від 24 лютого надали не аж так густо. Утім, постачання 155-мм артилерії в Україну перетворилося на найбільш масштабну поставку. Просто її «найлегше дістати» – хоч і дорого – просто такі гармати багато хто виробляє: це стосується не лише США та ЄС, а також повсюдно від Чилі до Південної Африки, Сингапуру, Японії, Австралії…

Врешті, Київ та Варшава підписали договір про постачання 155-мм самохідних гаубиць «Краб» і маємо вже масу повідомлень, що українці використовують «дуже багато Крабів». Оно вже навіть росіяни заявляють, що якісь із них знищили. Насправді, з 54 гаубиць, які мали бути поставлені, передової досягнули десь із 18 (один артилерійський дивізіон), а те, що росіяни вважають «знищеними Крабами» є лише старими 2С1 («Гвоздика»).

.

ПОВІТРЯ

8 червня «вищестоящі органи» росіян заявили про удар по військовій базі поблизу Житомира, де «тренувалися іноземні найманці», а ще їхні «високоточні ракети» знищили одну зенітну систему «Оса» (СА-8) в районі Роздолівки [села з такою назвою є на Донеччині, Вінничині та Харківщині – перекл.]. Того ж дня вони запустили кілька «іскандерів» по цілях на лінії фронту, а ще – по Слов’янську та Сєвєродонецьку.

9 червня українці повідомили, що один із їхніх перехоплювачів збив російську ракету над Ромнами в Сумській області (оскільки були фото знищеної ракети, то вважаю цю інформацію «підтвердженою»).

В ніч із 9 на 10 червня російські Ту-22М-3 обстріляли ракетами Х-22 Харків, Дніпро й, здається, Кривий Ріг. Одразу «вищестоящі органи» заявили, що влучили в аеропорт Дніпра й знищили «українське авіаційне обладнання». В Харкові вони, начебто, знищили «виробничі потужності української авіапромисловості». Чи точно їхні ракети кудись попали – неясно: місцева українська влада говорить лише про поранених цивільних, а пожежа на одній із фабрик у Дніпрі була викликана іншими причинами, а не потраплянням ракет.

10 червня «вищестоящі органи» заявляли про перехоплення чотирьох українських балістичних ракет «Точка-У», одна з яких летіла на Донецьк. Більше того, сепаратисти постійно повідомляють, що «українські сили хаотично обстрілюють цивільних». Ну, насправді, українці атакують дуже конкретні цілі, як-от цей стадіон у Стаханові, де знаходилася база вагнерівців: https://t.me/Dialog_Ukraine/29917 . Там були численні жертви: різні джерела повідомляють про 250-300 загиблих.

А, ну й так, російські ПКС заявляють, що збили три українські літаки (які, дозвольте нагадати, були «знищені абсолютно всі» ще в березні чи квітні): один Су-25 біля Мазанівки 8 червня, ще один Су-25 біля Довгенького на Харківщині та один МіГ-29 над Інгульцем в районі Дніпра 9 червня. Традиційно, ця інформація ніяк не підтверджена. Та що вже там: вони повідомляють, що взагалі цими днями завдали ударів по 46 «майданчиках концентрації українських військ та боєприпасів», убили 150 осіб і знищили 6 танків.

Це так прикольно, коли конашенков знає точні цифри – ніби веде рахунок у комп’ютерній грі… Але ж гов: БМПТ «Термінатор» виглядає так круто, що давайте всіх налякаємо просто самим його фото [див. фото]. Всі ж знають, що в обивателя пам’ять, як у рибки…

.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Харківщина. Українці відвоювали тут усі населені пункти, що їх росіяни нібито атакували й захопили на початку тижня — якщо вони справді щось там захопили. Тепер уже ЗСУ просуваються на північ по обидва боки від Веселого у напрямку російського кордону. Крім того, українці відновили (і, можливо, навіть розширили) контроль над територіями навколо Тернової

й надійно утримують плацдарм на схід від Старого Салтова. Не дивно: їм протистоїть лише побита БТГр 27-ої мотострілецької бригади…

Як виявилося, Довгеньке перебуває під контролем ЗСУ. Натомість із Богородичного за минулі чотири дні надходила інформація про щільні артилерійські обстріли та наземний штурм росіян. «Утім», війська жидка на більше не спромоглися. Хіба що збройні сили рф 8 червня захопили були Тетянівку (село за кілька кілометрів на південний схід від Святогірська, на південному березі Сіверського Дінця), але й звідти їх уже вибили.

Словом, на даний момент наступ росіян загальмувався, найімовірніше, через важкі втрати. ЗСУ міцно закріпилися також у районі Райгородка; утім, було розпочато евакуацію Слов’янська — місто перебуває під постійними ракетними й артилерійськими ударами.

Сєвєродонецьк. Українці повідомляють про свій «масований» наступ, а західні джерела — про «відвоювання» росіянами всіх позицій, втрачених після початку контрнаступу ЗСУ 3 червня, але загалом ситуація в місті й далі нестабільна. Навіть росіяни, які для наступу використовують свіжі сили — сепаратистські угруповання з «лнр», — неохоче визнають, що досі не захопили Сєвєродонецьк повністю. Із певністю можна стверджувати тільки те, що ЗСУ відступили у промзону.

Утім, росіяни зізнаються, що контролюють «тільки» північно-східну частину міста і (досі?) не захопили села на південь від нього (зокрема, Метьолкіне і Борівське).

Висновок: найімовірніше, центр міста не контролює ні та, ні інша сторона, йце не дивно, зважаючи на повідомлення українських військових: місто перебуває під постійними щільними артилерійськими обстрілами й атаками авіації (які справляють усе сильніше враження на західних оглядачів… що ж, пора, певно, зробити ще одну аналітичну статтю про операції повітряно-космічних сил рф). Так само під обстрілами перебувають східні околиці Лисичанська. Загалом, ситуація в Сєвєродонецьку залишається, поза сумнівом, критичною, тим більше, що від розміщених там артилерійських підрозділів ЗСУ постійно надходять повідомлення про брак боєприпасів.

Тому не втомлююся наголошувати: ситуація вздовж траси Т1302 і далі на південь стане визначальною для подальшого розвитку воєнних дій.

Попаснянський клин. Трасу Т1302 надійно утримують українські війська. Видається, що росіяни за минулі 2-3 дні припинили спроби просуватися в її бік, натомість почали рухатися в північно-східному та південному напрямках. Головна їхня ціль тепер — Тошківка, захопивши яку, можна оточити Гірське й Золоте, що їх зараз утримують українські сили ТрО. Схоже, росіяни 6 та 7 червня захопили Тошківку майже повністю, а після того рушили на захід: одну їхню атаку було відбито 8 червня, ще одну — 9-го. З іншого боку частинам рф та сепаратистам вдалося вибити українців з Комишувахи (у російських соцмережах це підносять як неабияке досягнення – так наче вони цілий Харків захопили).

.

ПІВДЕНЬ

Контрнаступ 7-ої дивізії ВДВ на український плацдарм у Давидовому Броді таки повернув [росіянам – перекл.] частину цього села, але інша частина була відвойована й українці, нарешті, повідомляють про просування в південному та південно-східному напрямках… або принаймні їхні війська перебувають в Брускинському та Костромці. Також вони у процесі визволення (того, що залишилося від) Давидового Броду.

Важливо, що після того, як 28-та бригада та місцевий підрозділ територіальної оборони повідомили про успішну контрбатарейну операцію https://t.me/operativnoZSU/28017 на Херсонщині, з 9 червня надходять повідомлення про розгортання українцями великого контрнаступу по всій ширині лінії фронту в цьому регіоні. Перші повідомлення свідчать про звільнення понад 20 сіл. Основні атаки, схоже, на південь від Миколаївки (звільнена) у бік Іванівки, із Зарічного (також звільненого) до Архангельського та на південь від Благодатного (звільненого теж). При цьому надходять повідомлення про «посилену живучість російської артилерії», про «тяжку радіоелектронну боротьбу, що перешкоджає діям українських БПЛА», та «ефективний контрбатарейний вогонь» – все це «перешкоджає просуванню українців».

І навпаки, “вищєстоящіє органи” відмовчуються, що їхню 49-ту армію жорстко атакують по всій лінії фронту. Це, певне, неважливо, і тому вони повідомляють лише про якусь свою атаку на Олександрівку південніше від Херсона: виявляється, той плацдарм все ще під контролем України…

Власне, незрозуміло що саме відбувається у Запорізькій області: західні розвідники оцінюють діяльність там як «дуже обмежену». Проте, українці повідомляють, що російська армія відмовилася від численних передових позицій та навіть відступила з декількох точок. Справді, є повідомлення про просування українців на 5–10 кілометрів у кількох напрямках. Однак ніхто не каже, де саме, і не наводить жодних доказів на користь тої чи іншої версії…

Це багато про що говорить, та майте на увазі, цілком можливо, хоч про це ще зарано говорити, однак, думаю, – маятник (вже) хитнувся…

.

.

Нагадуємо, що наші переклади найшвидше з’являються на телеграм-каналі “Аналітика: переклади і першоджерела”

.