Країни Азії шукають сценарій вирішення глобальної безпекової кризи

Країни Азії шукають сценарій вирішення глобальної безпекової кризи
Загальнополітична дискусія, що завершилася в понеділок, на 77-й сесії Генасамблеї ООН виявила два альтернативні підходи до українського конфлікту — умовно кажучи, західний і східний. Заяви представників Китаю, Індії та інших держав незахідного світу показали, що ці країни не готові визнати Росію єдиним винуватцем протистояння, яке загрожує ядерною війною. Країни Сходу покладають відповідальність на обидві сторони конфлікту і вбачають його рішення не у військовій перемозі однієї зі сторін, а в деескалації, покликаній уникнути проходження точки неповернення.

Тиждень високого рівня Генасамблеї ООН, що проходив з 19 по 26 вересня, став дипломатичним марафоном в екстремальних умовах ескалації української кризи, руйнування механізмів дипломатії, а також дедалі жорсткішої риторики Росії та Заходу на тему можливості ядерного конфлікту. У той час, як США та їхні європейські союзники з перших днів підтвердили рішучість не згортати з шляху підтримки України та домагатися військової поразки Росії, країни Сходу дали зрозуміти: у грі на загострення переможців не буде. Програють усі, у зв’язку з чим необхідно терміново задіяти нові механізми дипломатії, щоб запобігти руйнівному конфлікту з часів Другої світової війни.

Про небезпеку поширення негативних наслідків українського конфлікту на інші регіони заявив у своєму виступі на 77 сесії Генасамблеї глава МЗС КНР Ван І.

Не обмежившись традиційним для Пекіна закликом до мирного врегулювання, адресованого всім сторонам, глава китайської дипломатії окреслив головне завдання так: «не допустити ефекту “переливу” української кризи, забезпечити захист законних прав та інтересів країн, що розвиваються». Нагадавши про пропозицію голови КНР Сі Цзіньпіна створити «всеосяжну та стійку систему безпеки», він закликав «поважати суверенітет та територіальну цілісність усіх країн та вирішувати суперечки шляхом діалогу».

У свою чергу, глава МЗС Індії Субраманіям Джайшанкар наголосив на ущербності безперервних спроб розділити світ на два протиборчі табори — залежно від ставлення до російської операції в Україні. «У міру того, як конфлікт в Україні продовжує набирати обертів, нас часто запитують — на чиїй стороні ми? І щоразу наша відповідь буде прямою і чесною. Індія стоїть на боці світу і твердо стоятиме на цьому. Ми на стороні, яка поважає статут ООН та його основні принципи. Ми на тому боці, який закликає до діалогу та дипломатії як до єдиного виходу»,— заявив глава МЗС Індії.

У той час як його китайський колега закликав повернутися до створення архітектури глобальної безпеки, індійський міністр наголошував на необхідності повернутися до вирішення питань, які залишаються на другому плані, коли загальна увага прикута до України. «Світ уже бореться із проблемами економічного відновлення після пандемії. Боргове становище країн є нестійким. До цього тепер додаються зростаючі витрати і доступність палива, продовольства і добрив, що скорочується. Це, поряд із перебоями та відхиленнями у торгівлі, є одним із багатьох наслідків конфлікту в Україні»,— заявив індійський міністр.

Вже в грудні Індії перейде головування в «Групі двадцяти», яке цього року належить до Індонезії, яка готується до саміту G20 на Балі (запланований на 15–16 листопада). У цій ситуації в Делі вже сьогодні демонструють рішучість використовувати своє майбутнє головування в G20, щоб уникнути «україноцентричності» світового порядку денного, що виявився в ході тижня високого рівня Генасамблеї ООН, і повернути міжнародним інститутам втрачену здатність до реагування на головні виклики та кризи. «Індія працюватиме з іншими членами G20 для вирішення серйозних проблем боргу, економічного зростання, продовольчої та енергетичної безпеки та, зокрема, довкілля. Реформа управління багатосторонніми фінансовими установами залишиться одним із наших головних пріоритетів», – пообіцяв Субраманіям Джайшанкар.

Ще одним виявом наростаючої втоми країн Сходу від українського конфлікту та їхнього зростаючого запиту на те, щоб повернутися до обговорення питань безпеки та розвитку, які держави незахідного світу вважають пріоритетними, став виступ глави МЗС Єгипту Самеха Шукрі. «Пандемія, а потім конфлікт між Україною та Росією ще більше посилили тяжке становище найуразливіших держав»,— заявив міністр. Уникнувши пошуку правих і винних в українському конфлікті, він закликав «відновити багатосторонній підхід у міжнародних відносинах» і заявив про неприпустимість «застосування подвійних стандартів для врегулювання різних конфліктів».

Усі в ООН говорять про необхідність реформи Ради Безпеки. Спільний для більшості незахідних країн та звернений до всіх гравців, залучених до українського конфлікту, заклик в алегоричній формі висловив заступник прем’єр-міністра Таїланду, голова МЗС цієї країни Дон Праматвінай. Він спробував донести до аудиторії думку, що ядерна загроза всьому світу перестала бути умоглядною. «У нас на Сході є приказка, яку доречно згадати у цьому контексті. Вона відноситься до задоволення їзди верхи на звірі – чи то тигр чи дракон. Їзда на спині тигра може бути веселим і складним завданням, але ніхто не може насолоджуватися такою їздою, якою не видно кінця. Питання стоїть так: як безпечно злізти зі спини, не вбиваючи тигра», – заявив Праматвінай.

За його словами, Таїланд готовий запропонувати всім сторонам української кризи зібратися в Південно-Східній Азії в листопаді і використати відразу три майданчики для пошуку виходу із ситуації. Цими майданчиками можуть стати саміти Асоціації держав Південно-Східної Азії в Камбоджі та G20 в Індонезії, а також форум Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Таїланді, заплановані на 11–13 листопада, 15–16 листопада та 18–19 листопада відповідно. «ООН має все необхідне, щоб підтримувати стабільність і світ, а також може зробити свій внесок у ці зусилля. Давайте сподіватися, що ця золота можливість не буде втрачена»,— закликав Дон Праматвінай.

За матеріалами ЗМІ.